Пам’ять, зруйнована більшовиками: повертаємо ім’я Самійла Кішки Києву.
Друзі! Потрібна ваша думка і допомога! Давайте створимо на Подолі сквер імені Самійла Кішки — козацького гетьмана і звитяжця!
Я тривалий час дивувався, чому так мало козаків мають чітку історико-культурну й популяризаційну прив’язку до Києва. Навіть у румунському Галаці є два мікрорайони з назвою Мазепа... Це елементи історичної пам’яті, які були дуже ретельно та системно винищені москвою і росією. Їх потрібно відновлювати.
Щойно я почав досліджувати тему «Київ козацький», одразу посипався необхідний матеріал, зокрема й про козацький Київ-Поділ — а він справді був козацьким. Козаки, заможні й не дуже, мали тут житла, садиби та були ктиторами місцевих храмів. Наприклад, церкву Миколи Доброго збудував гетьман Самійло Кішка. Про це можна розповісти детальніше.
Самійло Кішка — гетьман низових козаків, з якими він організував величезну морську флотилію й здійснив силу-силенну походів проти турків. А також — гетьман реєстрових козаків, підтриманий урядом Речі Посполитої. Таких постатей до нього ще не було. Він загинув у спільному польсько-українському поході проти шведів, але його тіло повернули в Україну з Естонії й поховали у Каневі, на Чернечій горі. Згодом неподалік поклали й тіло Тараса Шевченка. Це свідчить про неабияку шану українського народу до Кішки, а також про несправедливість — майже стерту пам’ять про нього.
Його історія — майже кінематографічна. Головна легенда про Самійла Кішку (а може, й не легенда):
У 1570-х роках він потрапив у турецький полон і став невільником, прикутим до весла на галері. Дав обітницю святому Миколаю: у разі визволення збудує на його честь храм. І ось, після 25 років рабства, Кішка підняв бунт, захопив галеру й повернувся в Україну. Неймовірна історія! Якби ми були англійцями, французами чи іспанцями — пам’ятники Кішці стояли б у кожному місті. Це наш Спартак, тільки козацький!
І мало того — Самійло Кішка повернувся до Києва і виконав обітницю: збудував храм Святого Миколая, який урятував його з рабства, — церкву Миколи Доброго. Це була велика п’ятибанна дерев’яна церква з дзвіницею. Її зображення збереглося на плані Ушакова 1695 року.
На початку XVIII століття біля храму звели муровану дзвіницю. Згодом сам храм згорів, а вже у XIX столітті його відбудували в мурованому вигляді, у стилі класицизму, за проєктом Андрія Меленського.
У 1930-х роках більшовики зруйнували церкву Миколи Доброго. Дзвіниця ж збереглася. Нині в ній розташований греко-католицький храм, а поруч — занедбана ділянка землі, поросла бур’янами та кущами. В кутку, серед хащів, безхатьки й п’яниці облаштували стихійну вбиральню.
Площа цієї ділянки — близько 600 кв. м, чого цілком достатньо, щоб облаштувати сквер, присвячений Самійлу Кішці. На його проєкт ми плануємо оголосити відкритий і прозорий конкурс.
Приєднуйтесь до нашої ініціативи!