Кандидат у президенти США Дональд Трамп відкрито заявив що США мусять вийти з війни в Україні.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Що це означає?
Це повний провал зовнішньої політики Зеленського.
Чому?
Та просто тому, що наразі ми бачимо – половина виборців нашого головного союзника не хочуть більше нам допомагати. До чого тут Зеленський?
Зараз поясню.
Для початку. От просто змиріться з думкою. Не буває тупікових переговорів – бувають паршиві переговорники та брак часу. Довго працюючи в бізнесі, мені довелося побачити переговорників таких, що висади їх на острів з дикунами – вони б їм продали банани оптовими партіями.
Дипломатія – це мистецтво переговорів.
Яскравий приклад справді успішної дипломатії – це коли Франція після поразки Бонапарта лежала розбита і знесилена у пазурах її ворогів які жадали розплати (територіальної) за роки принижень, але відомий пройдисвіт і крутій Жан-Моріс Талейран зіграв на протиріччях між союзниками так вправно, що ті відмовилися від розчленування Франції.
Що означають заяви Трампа?
Вони означають, що прибічники Трампа з ним згодні. А прибічники Трампа наразі – це біля половини виборців у Сполучених Штатах. Ба-більше. США – це країна де президент ніколи не мав всієї повноти влади, йому постійно доводиться враховувати настрої опозиції, крупних медія, промислових корпорацій, профспілок і ще багатьох і багатьох сил. Трамп як таке не може пороти на виступах «відсебятину», він говорить те що відповідає настроям його виборців, його спонсорів та місцевих еліт, що його підтримали.
А тепер просто пригадаємо, що на серпень 2022 року 66% американців вважали, що США мають підтримати Україну у поверненні її колишньої території, навіть якщо це призведе до тривалого конфлікту.
Що змінилося? Ставлення американців.
Про це нам казали неодноразово. Глибоко мною шанований Олег Шарп кілька разів зауважував, що Україна провалює свою дипломатичну роботу у першу чергу тому, що вона взагалі не працює з іноземним виборцем. Вигравши у власній країні вибори завдяки дебільному серіалу (Слуга народу) команда Зеленського, певно, всерйоз повірила, що їм достатньо показати на Заході неголену пику Зеленського – і всі будуть такі причаровані що вони зможуть звертатися до американських виборців через голови їхньої еліти.
А у той самий час росія заслала в США сотні емісарів, задача яких було вести переговори з профспілками, з місцевими громадами, з політичної елітою окремих штатів тощо. Російські дипломати і посланці говорили, зацікавлювали, обіцяли. Підкуповували, чорт забирай – не без цього. Росіяни довго і старанно робили те, що називається «формували громадську думку в США».
Все це, не те що не було таємницею – нас попереджали про те, що Україна недостатньо працює з громадською думкою Заходу. Пригадайте заяву британського міністра Бена Воллеса про те що Україні треба більше дякувати Заходу, яка збурили і наших медійників і наше суспільство. Воллес говорив те, що очевидно кожному політику демократичної країни – що українські еліти мусять зустрічатися з представниками громад на Заході, дякувати їм за допомогу, наголошувати що допомога Україні конче потрібна. Що вони мусять працювати.
Ба-більше.
Чи працював взагалі хтось з громадською думкою у США? Так, переважно працювала українська діаспора. За мінімуму підтримки з боку держави Україна. Результати – бачимо зараз у ЗМІ.
Це повний провал зовнішньої політики Зеленського. Не тому що він з кимось не зміг домовитися один раз, а тому що домовитися тепер дуже важко. Бо повалена системна робота. Власне – я не здивований.