«Водій затриманий, взяли аналізи сечі на алкоголь і наркоречовини», – це інформація про те, як просувається розслідування ДТП в Києві, в результаті якої загинула дитина. Все б нічого, але це цитата не з повідомлення прес-служби райвідділу поліції, а ... з поста особисто генерального прокурора Юрія Луценка в Facebook. Ба більше, генпрокурор взяв цю справу під особистий контроль.
Відколи рядова (хоч і трагічна) ДТП стало компетенцією генпрокурора? Задатися таким питанням може лише дуже наївна людина, що не розуміє, що заради PR можна взяти під особистий контроль яку завгодно справу, аби вона була резонансною. Резонанс потім затихне, про результати ніхто не запитає (крім найдопитливіших журналістів та аналітиків), зате в телеглядача або читача друкованого ЗМІ відкладеться на підсвідомості: треба ж, яка небайдужа людина – обіцяє особисто контролювати таку гучну, важливу та, ймовірно, дужу складну справу! Молодець, одним словом.
«Гуляти – так гуляти», – мабуть, подумав генпрокурор і запропонував також посилити покарання за смертельну ДТП. Ініціатива хороша, безперечно, але чи в курсі Юрій Віталійович, що права законодавчої ініціативи генеральний прокурор позбавлений більш ніж 20 років тому? А ось депутатом і навіть лідером цілої президентської фракції він був ще якихось 2 роки тому. Невже він тоді не знав, що за смертельні ДТП сідають лише ті, в кого немає грошей? Зате чинні депутати дуже полюбляють піаритися на резонансних ДТП. Мабуть, у чемпіони в цій дисципліні можна сміливо записати всюдисущого Антона Геращенка.
Або ось іще: генеральний прокурор узяв під особистий контроль слідство за фактом розриву міномета в Рівненській області, в результаті чого загинули троє військовослужбовців, ще дев'ять постраждали. Ну, ось що це означає? Він розбирається у військовій техніці? Чи він розбирається в слідчій роботі або хоча б в юриспруденції? Чи він настільки не довіряє військовій прокуратурі, що думає: без його контролю трагедію не розслідують, винних не покарають, висновків не зроблять? Це камінь у город головного військового прокурора Анатолія Матіоса? Зате в Юрія Луценка на цьому терені з'явився грізний конкурент: прем'єр-міністр Володимир Гройсман також заявив, що візьме під свій особистий контроль перебіг розслідування цієї трагедії й перевірить розслідування минулих випадків. Як вони ділитимуть теки справи для особистого контролю? А слідчого на килим викликатимуть по черзі? А якщо раптом обидва державні мужі викличуть його на один час, то йому розірватися? Ну, тут хоч два VIP-чиновники конкурують, а ось розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета взялося контролювати буквально все керівництво країни! Результат відомий – його немає. Але тактичний PR-вихлоп кожен із керівників отримав.
Але є PR-гра в «особистий контроль» і на більш витонченому рівні. Уявіть: сталося щось резонансне, й поки увага широкої громадськості привернута до цього, потрібно терміново щось заявити, щоб і собі заробити PR-балів. Але що сказати, якщо ця проблема ну ніяк не у вашій компетенції для того, щоб «взяти її під особистий контроль»? Усе просто – в такому разі можна просто публічно попросити когось іншого зробити це. Чи вважаєте ви Віктора Балогу наївною людиною? Ні? А він ось не полінувався й ціле депутатське звернення на ім'я генпрокурора написав, в якому просить того взяти під особистий контроль розслідування нападу на табір ромів під Львовом місяць тому. Чи вірить він у дієвість свого звернення та в чудодійність особистого контролю Юрія Луценка? Та й обирався пан Балога не на Львівщині. Зате відзначився з приводу серйозної проблеми, і в його окрузі на Закарпатті цю важливу новину активно розтиражували. Сам Юрій Луценко також розуміє хворобливість національного питання й необхідність приглушити скандал гучною заявою. Зокрема, генпрокурор взяв під особистий контроль ситуацію з розслідуванням осквернення синагоги в Умані в грудні 2016 року. На тому й справі кінець.
На офіційному сайті уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової читаємо: вона просить голову Національної поліції України Сергія Князєва взяти під особистий контроль здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні про загибель п'ятнадцятирічної дівчини в результаті обстрілу селища Залізне Торецького району Донецької області та вжити заходів для забезпечення пріоритетного й ефективного його розслідування. Зрозуміло, всі адекватні громадяни були шоковані цією трагедією, яку широко висвітлювали ЗМІ. До речі, Денісова так і написала, що дізналася про це зі ЗМІ. Гріх пройти повз справу, до якої прикуто стільки суспільної уваги? Але чим заява Денісової на практиці може допомогти справі? А як же смерті десятків інших людей у зоні бойових дій, у тому числі дітей? І, між іншим, у нас є цілий уповноважений президента України з прав дитини – навіщо в нього PR-хліб забирати? І ще про хліб, дітей та Денісову: уповноважений Верховної Ради з прав людини взяла розслідування отруєння дітей і зараження дизентерією в таборі «Орлятко» Донецької області під особистий контроль. Ну, ще добре Луценко, але вона до слідства який стосунок має, щоб його контролювати?
Втім, які претензії з приводу PR на гучних справах (у тому числі буквально на крові) ми можемо пред'являти іншим чиновникам і депутатам, якщо це улюблений хід не лише всіх попередніх влад, починаючи з радянської, а й чинного глави держави – плоть від плоті всіх них? Зі спілкування президента Петра Порошенка з головою Служби безпеки України Василем Грицаком з приводу розслідування щодо парламентера з обміну полоненими, голови громадської організації «Офіцерський корпус» Володимира Рубана: «Я прошу генерала Грицака взяти під свій особистий контроль ... навіть не прошу, а наказую взяти під свій особистий контроль розслідування цієї справи». Порошенко вимагає, щоб розслідування було проведене в найкоротші терміни, підозрювані в підготовці терактів були притягнуті до відповідальності, а громадськість – проінформована про результати. Як президент країни може впливати на терміни слідства? І як можна вимагати притягнути до відповідальності лише підозрюваних (!), а не тих, чия провина беззастережно доведена? Суду (незалежній гілці влади) президент також збирається давати рекомендації? Повний правовий нігілізм...
Але бувають і майже що курйози в спробах попіаритися на «особистому контролі». Ситуація навколо притулку для бездомних тварин «Сіріус» склалася не дуже весела – побиття працівників, атаки догхантерів та інше. Але виникнення в усій цій історії постаті одіозного нардепа Олександра Грановського викликає спочатку здивування, а потім замислюєшся: це ж хто надоумив його попіаритися на нещасних собачках? Читаємо заголовки ділових видань: «Грановський візьме під особистий контроль справи щодо конфлікту навколо притулку «Сіріус». Хтось не знає, що під особистим контролем цього соратника Петра Порошенка найгучніші господарські справи? Особливо за фактами рейдерства. Але тепер він горою за нещасних тварин – майже як Бріджит Бардо.
Справедливості заради потрібно сказати, що беруть під особистий контроль різні процеси не лише в Україні (та колишньому совку). Голова компанії Tesla Ілон Маск нещодавно заявив, що особисто контролюватиме виробництво бюджетних седанів Model 3, оскільки їх випуск ніяк не виходить на плановий графік. «Тож я знову буду спати на заводі. Автовиробництво – це пекло», – написав він у своєму Twitter. Припускаю, «Слово і Діло» з великим інтересом зафіксувало б і відстежило виконання цієї обіцянки, але Ілон Маск не український чиновник або політик. На жаль.
Максим Кречетов, журналіст, блогер