Цього тижня народні депутати офіційно працюють у комітетах, комісіях, фракціях. Втім, для більшості народних обранців уже прийшов час відпусток. А от чинним та майбутнім кандидатам у президенти – не до відпочинку. До виборів залишилося мало часу, тож варто розпочинати тривалий період роботи з виборцями.
Щоб сподобатися своєму електорату, кожен із кандидатів використовуватиме як перевірений арсенал засобів, так і «новинки» у своїх кампаніях. Дехто спробує зіграти на контрастах та опозиційності, інші ж скористаються запитом на «нові обличчя», треті – сподіваються на силу адмінресурсу.
А що говорить соціологія? Насправді, останні півроку соціологічні компанії фіксують сумний тренд – українці тотально не довіряють жодному з чинних політиків як в опозиційному таборі, так і в провладному. Існує сильний запит на «нові обличчя», однак поки що в такий сценарій вірять небагато громадян.
Цим пояснюється невеликий розрив між кандидатами – очевидного фаворита немає. Серед лідерів соціологічних опитувань – Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Святослав Вакарчук та Володимир Зеленський. Різниця у відсотках підтримки дуже невелика. Так, фаворит перегонів Юлія Тимошенко, за результатами різних соціологічних опитувань, зараз має потенційну підтримку 10-13% виборців. Тоді як один із її найближчих суперників Юрій Бойко – 7-9%.
При цьому кандидати, які вже були у владі або мають підтримку політичної партії чи фракції в парламенті, мають більший антирейтинг, аніж політики, які поки не брали участь ані у виконавчій, ані в законодавчій роботі. Прикметно, що до таких кандидатів українці ставляться краще.
Другий важливий аспект, про який свідчать результати соцопитувань, – наступні президентські вибори на 99% пройдуть у два тури. Це додає оптимізму та наснаги виборчим штабам кандидатів, які ще сподіваються вийти до другого туру й завдяки вдалим комбінаціям із потенційними суперниками вирвати перемогу.
Нарешті, маємо визнати: часу до виборів ще вдосталь, а значить, є ще дуже багато різноманітних способів, як змінити думку виборців. Це може бути поява нових ініціатив та «проривів» у певних сферах, адміністративний тиск, підкуп виборців, несподівані альянси, вдало проведені комунікативні кампанії, «брудні» технології та війни компроматів. Тож прогнозуємо активну політичну осінь-2018. Пропонуємо розглянути конкурентні переваги та диспозицію найбільш рейтингових кандидатів, які, по суті, вже розпочали свої передвиборчі кампанії.
Нестримна Вона
Найкращі рейтингові позиції, згідно з даними майже всіх оприлюднених за останні місяці соцдосліджень, має Юлія Тимошенко. І вона ж потужно заявила про свій намір балотуватися, влаштувавши в середині червня масштабний форум «Новий курс».
Якщо поглянути ближче, то в Юлії Тимошенко не надто хороші справи з рейтингом, адже 10-13% підтримки – це далеко не переможна позиція. Протягом півроку її можуть наздогнати як провладні конкуренти, так і решта опозиційних рейтингових політиків. Ба більше, згідно з результатами соцопитуванням компанії GfK Ukraine, оприлюдненими в липні, в другому турі Юлія Тимошенко програє Анатолію Гриценку й кандидатам під умовною назвою «нові обличчя».
Все це через високий антирейтинг та тривалу присутність в українській політиці. Саме тому технологи лідерки «Батьківщини» активно працюють над оновленням її образу. Водночас, сподіваючись «зачепити» електорат, який раніше за неї не голосував. Це молодь, громадські діячі та активісти, освічені мешканці великих міст із доходами середнього та вище середнього рівня. Насправді ЮВТ та її команда використовуватимуть усі можливі методи впливу та варіанти комбінацій, щоб здобути президентську посаду. Іншого шансу в Юлії Тимошенко здобути найвищу посаду в державі вже може й не бути.
До слова, не виключено, що в разі збереження динаміки зростання рейтингів Тимошенко вона зможе переконати свого найзапеклішого візаві – Петра Порошенко – домовитися напередодні ще першого туру президентських виборів, щоб у другому отримати перемогу. Такий варіант може бути вигідним і для команди Петра Порошенка. Втім, слід пам’ятати, що будь-які домовленості в еру інформаційних технологій рано чи пізно приречені стати надбанням громадськості.
Те саме з ресурсами: скоріш за все, ані в кадровому, ані у фінансовому питанні в Юлії Тимошенко не має виникнути проблем. Вже ні для кого не секрет її попередні домовленості про співпрацю з олігархом Ігорем Коломойським. Звідси ж може з’явитися й потужний інформаційний ресурс у вигляді підтримки медійної групи 1+1.
Захід на другий термін
Найгірша, але не безнадійна ситуація з рейтингами в чинного президента Петра Порошенка. Наразі головне завдання його технологів – вийти в другий тур президентських виборів.
Звісно, в чинного президента ще дуже багато козирів у рукаві. Крім уже відіграної теми безвізу, він сподівається таки досягти успіху з наданням славнозвісного томосу про автокефалію Українській православній церкві. Найголовніше ж – попереду. Вкрай важлива тема для Петра Порошенка – таки вирішити ситуацію з мирним урегулюванням конфлікту на Донбасі.
Скоріш за все, найбільш сприятливим варіантом будуть домовленості про введення миротворчого контингенту. Питання місцевих виборів для рейтингів Порошенка краще залишити на період після його гіпотетичної перемоги на виборах. Зрештою, багато чого можна буде «списати» на бездіяльність Верховної Ради, робота якої, за прогнозами експертів, буде вкрай неефективною вже починаючи з нового 2019 року.
Поки що, згідно із соціологічними опитуваннями, Петро Порошенко програє майже всім рейтинговим кандидатам у другому турі. Винятком може стати хіба що кандидат від «Опозиційного блоку». Не варто забувати й про потужний адміністративний ресурс на виборах – саме Банкова може ним найбільш вдало скористатися.
Очікування на реванш
Не виключають проходження до другого туру президентських виборів свого кандидата і в партії «Опозиційний блок». Найбільш реальна кандидатура – Юрій Бойко. Втім, за останні кілька тижнів з’явилася інформація про те, що в партії триває дискусія про остаточне визначення кандидата від цієї сили. Приводом стала позиція лідера партії «За життя» Вадима Рабіновича, який начебто згоден долучитися до виборчої кампанії «Опозиційного блоку» в разі, якщо буде обраний консенсусний кандидат для участі в президентських виборах.
Як би там не було, поки що Юрію Бойкові буде нелегко потрапити до другого туру виборів, не кажучи вже про перемогу. Наявна електоральна база колишніх «регіоналів» – без значної частини тимчасово окупованих територій Донбасу та анексованого Криму – недостатня для впевненої перемоги на виборах. Не кажучи вже про те, щоб претендувати на суттєвий відрив від конкурентів. А ось збільшити кількість народних депутатів уже в наступній Верховній Раді «Опозиційний блок» має дуже хороші шанси. Але це вже інша історія.
«Нові обличчя»: самі по собі?
Високі шанси вирватися до другого туру й здобути перемогу мають майже всі кандидати, які за останні 4 роки жодним чином не перебували на владних посадах чи мали депутатський мандат. Особливу довіру українці шукають серед громадських діячів, співаків та шоуменів, які раніше не займалися великою політикою.
Політологи підкреслюють, що така тенденція – це данина сильній зневірі в чинних політиках. Без власних команд, конструктивного плану дій та знаходження потужних джерел для фінансування й медіа-ресурсів «нові обличчя» не витримають конкуренції з більш досвідченими конкурентами. Тим паче жоден із таких кандидатів офіційно ще не висловив свого наміру йти в президенти. Щойно такі кандидати оприлюднять свої заяви, їм одразу ж доведеться мати справу з усім арсеналом засобів та методів ведення передвиборчих боїв, до яких уже звикли політики попередньої генерації.
Непогані шанси на вихід до другого туру має Анатолій Гриценко. Втім, поки його кампанія є не надто яскравою – дається взнаки брак медійних та фінансових ресурсів. Потрібно розуміти, що без потужного фінансування виграти в решти рейтингових кандидатів лише за рахунок високого запиту в суспільстві на «нові обличчя» Гриценко не зможе. Та й поки що він відстає від тієї ж Тимошенко у формуванні команди й самого образу «нового» президента.
Олександр Радчук, політолог