або про танці вошей на гребінці
На переломі річниць – одна позаду, друга настільки примарна, що може не дотягти до третьої – Зе'випадковість перебуває у стані пошуку і локації цапів відбувайлів.
Першим тестом на ефективність розміну «своїх на рейтинг» був офісний комірник Андрій Богдан. Вочевидь, ця рокіровка далася Зе нелегко. Нехай скроні сорока дворічного нелоха і не побіліли враз, але не кожному їздовому вдається скинути бабу з воза без глибокого внутрішнього конфлікту. Напевне ж, стояв у Зе перед очима й мученик Герасим з дуже близькою Муму на руках.
Та невгамовна офісна шептуха такий шарварок на возі утяла, що аж зелена фарба з голобель посипалася. Згнтітив серце машталєр, зсадив бабу. Казенна кобила, позбавившись відьомської знахурки, схрапнула з відчутною полегкістю і хоч не понесла, але втримала захват ідіотів від блазня на передку на позначці «44». Не «73», але ж і не повна паністраточка, себто – ще не фіаско.
Коли віз усіма чотирма колесами ускочив у бюджетну баюру, довелося зсаджувати групу попутників із самокатами. «Нє фіг кататися на халявку по 200-400 тисяч грн. щомісяця, у вас, хіпстери, свій транспорт», ‒ сказав, як батогом сіконув, свій же в дошку їздун. Слуги народу з беушними, як виявилося, мізками та серцями, ризикуючи проїхатись обличчям по землі, посипалися з воза. Лише в декількох і мізок, і лівер виявилися вічно молодими, залишилися на возі.
Маркітантку, котру Сам назвав відважною героїнею, ледве не забули на крижівниці – загралася з підібраними в Нових Санжарах «зараженими китайцями». Її не вельми делікатно зсадив з державного воза корифей і світило медицини, міністр на годину і ненависник усього старішого за 65. Та й це «нове-новісіньке» обличчя пана кардіохірурга пандемія теж язиком злизала. Усівся черговий цап відбувайло, затуливши від недріманного ока, яке вже рік впритул не бачить топ-корупції, свою дружину і її новоспечене дітище «Бестздрав». Пан Степанов забожився на китайському маскхалаті, що ні дружина, ні дітище «жодним чином не пов'язані з коронавірусом». Поки що цапує-відбуває.
Якось навдивовижу легко поміняв кучер стопроцентно свого прокурора. Той зіскочив з воза, матюкаючись – тільки-но перейменував Ген у Офіс, реформи поперли як гриби після дощу, злазь, розтуди.
Кобила на нову 200-відсоткову бабу на возі косирнула, важко повела змиленим боком, одна надія конячині, що й ця – ненадовго. Кобилі воно до рипу під хвостом, а ось їздуну слід би було перед тим, як бабу на воза всаджувати, бомаги її перевірити. Не весільного бобляха у слуги вербуєш, а прокуроршу, фактично фемідиного повпреда, і плями на її туніці, що печать каїнова, думає собі тяглова сила.
А це вже ми: от коні пішли! Звідки тій кобилі відомо про квартиру на вулиці Круглоуніверситетській у місті Києві, в якій мешкає зараз пані Ірина? При цьому глава ОГП, хизуючись тим, що знає юриспруденцію як п'ять пальців на руці заступника начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Дениса Колесникова, відшила надокучливих бігусів – «у зв'язку з завантаженістю робочого графіка генерального прокурора Венедіктової І.В. поки провести інтерв'ю не представляється можливим». Де схована правда – у декларації станом на 2020 рік (тут генеральна чорним по білому – харків'янка), чи у елітному гніздечку від 500 тисяч доларів і вище у столичному середмісті?
І пішло… Нефьодов – але по п'ять, Верланов дрібніший – по три, лакмус-Міхо – з доплатою за обох зразу. По фьючерсу.
Віз нічого не втратив. Бо втрачати зеленій тарантайці нічого. Скрипітиме, доки стачить у ляльководів дьогтю в мазницях. Тому й чергова баба, трохи постовбичивши на узбіччі у «позі радника на автостопі», доки перша фаворитка нашіптувала їздуну курс із-за плеча у вухо, вгніздилася на полудрабку і скинула респіратор – о!, ніскілечки не здивувався перехожий люд, продюсер.
Пхати цю Є-бабу з воза їздуну незрівнянно важче. Конфлікт від вставленої Гео Леросом палки в колесо зеленого воза набув розголосу – увесь люд на битому шляху плете кренделі ногами і тицяє пальцями на братів-корупціонерів, мовляв, виконуй, їздун, обіцяне, злазь з передка, справедливий ти наш, давай дорогу. Фірман прикинувся Ярославом Миколайовичем Годунком (секретарем Бориспільської міськради – авт.), мовляв, «плохо слишу» ©.
Міняти бабу? На кого? На автостопі стирчать зовсім одіозні фігури – обісцяний Сивохо, дід Макарович з позавчорашнім компартійним багажем і глибоким склерозом, Міхо-Карлсон з грузинським кримінальним шлейфом і порожнім одеським кейсом. Цушко, який одного разу вже «спас Україну»…
Ну, й оті – на світлині.