У рішенні про відмову на перетин кордону повідомляється про трирічну заборону на в'їзд в Україну «на підставі доручення ДМСУ».
Українські прикордонники відмовили у вʼїзді до країни Урсулі Ваґнер, матері бойової медикині Савіти Ваґнер, яка у січні 2024 року загинула на фронті в Луганській області.
Про це 73-річна німкеня розповіла Deutsche Welle.
За її словами, вона прямувала автобусом до Києва. Однак 14 листопада після паспортного контролю їй довелося забрати валізу й у супроводі прикордонника повернутися до кордону з Польщею.
«Це було як удар в обличчя, ніби я вдруге втратила Савіту, якщо я вже навіть не можу відвідати її могилу. Я можу це пояснити лише як помилку в системі, адже мені не змогли назвати причину», — сказала Урсула Ваґнер.
Водночас вона додала, що прикордонники поводилися «дружньо».
У рішенні про відмову на перетин кордону, яке отримала німкеня, повідомляється про трирічну заборону на в'їзд в Україну «на підставі доручення Державної міграційної служби України». Як зазначає видання, яке ознайомилося із відповідним документом, причини заборони там зазначили.
У Державній прикордонній службі, до якої DW звернулася за коментарем, пояснили, що рішення про заборону в’їзду в Україну з різних причин може ухвалювати низка уповноважених на це державних органів. «Таке рішення в подальшому надається до Державної прикордонної служби України у вигляді доручення для виконання на кордоні під час заходів прикордонного контролю, — пояснили в ДПСУ. — Обставини прийняття рішення, через що іноземцю забороняється в’їзд в Україну, прикордонному відомству не повідомляються».
За інформацією джерел DW у ДПСУ, причиною заборони на в’їзд нерідко є несплата штрафу за порушення правил дорожнього руху. У розмові з DW Урсула Ваґнер згадала, що під час однієї з поїздок до України власною автівкою її зупинила поліція за перевищення швидкості. За її словами, на місці штраф у розмірі «близько шести євро» сплатити не вдалося, оскільки в поліцейських не працював платіжний термінал, а постанову про порушення з банківськими реквізитами вона загубила.
Чи справді це могло стати підставою для трирічної заборони на в’їзд, німкеня може лише здогадуватися: «Це було б справжнім знущанням. Я їду за дві тисячі кілометрів, а мене відправляють назад через декілька євро».
Редакція DW надіслала інформаційний запит щодо підстав заборони до Державної міграційної служби та опублікує відповідь у разі її надходження.
Німкеня прямувала до Києва, щоб відвідати могилу своєї єдиної доньки Савіти Ваґнер. Рішення поховати її в Україні вона та вдівець загиблої Карл Стенеруд (Karl Stenerud) ухвалили свідомо. «Ми вирішили, що буде правильним залишити її поруч із побратимами, — пояснила Урсула Ваґнер в інтерв’ю DW після похорону. — Вона палала своєю справою, вона була настільки їй віддана, що залишила тут своє життя. Раз на рік ми приїжджатимемо до Києва відвідати її».
Крім того, Урсула Ваґнер мала взяти участь у заході у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Під час зустрічі зі студентами планувалася презентація фронтового щоденника її доньки, який навесні вийшов друком в Україні та Німеччині. У Німеччині книжка потрапила до списку бестселерів популярного часопису «Spiegel».
Савіта Ваґнер приїхала до України на початку повномасштабної війни. Спершу вона допомагала як волонтерка, а потім долучилася до війська — воювала піхотинкою, а згодом бойовою медикинею у підрозділі «Карпатська Січ». «До біса лікування симптомів — треба викорінювати причину», — пояснила вона своє рішення в інтерв’ю DW у 2022 році. До приїзду в Україну Савіта Ваґнер вивчала математику в університеті та не мала бойового досвіду.
Наприкінці січня 2024 року Савіта Ваґнер загинула від мінометного обстрілу під час порятунку поранених побратимів на полі бою. В Україні доброволицю посмертно нагородили орденом «За мужність».