Десятки тисяч FPV-коптерів — це добре. Але до Москви вони не долетять. Тому що заводів немає.
Прем'єр Шмигаль заявив, що Україна викуповує 60% світового виробництва Мавік.
Глава Мінстратегпрому Камишін заявив, що Україна вироблятиме до кінця 2023 року «десятки тисяч дронів на місяць».
Віцепрем'єр Федоров заявив, що виробництво дронів зросло у сто разів, якщо порівнювати з минулим роком.
Що тут не так?
Компанія DJI спростувала заяву Шмигаля, бо йому невідомі ані реальні масштаби виробництва «мавіків», ані кількість цих коптерів, закуплених волонтерами.
І якщо кількість вироблених в Україні дронів справді збільшилася в сто разів і сягає десятків тисяч одиниць на місяць, то чому наші дрони давно не літають до Москви?
Тому що дрони — різні.
Популярні серед «виробників дронів» FPV-коптери коштують, у середньому, 500 баксів, і збираються, як конструктор, з широко поширених китайських комплектуючих.
Трохи пайки, клею, пластикові стяжки і дві години роботи. Ніякого обладнання.
На типовій українській кухні, або в гаражі, любитель середньої кваліфікації може зібрати 5-6 штук на день. Команда з трьох осіб — до 20 штук на день.
Зовсім інша річ — розвідувальні, або ударні дрони літакового типу середнього і великого радіуса дії.
Щоб зробити 50 штук таких дронів на місяць, потрібна ділянка пайки — 3-4 людини; ділянка лазерного різання і механічного фрезерування — дорогі верстати, і ще 3-4 висококваліфікованих фахівці; цех виклеювання корпусів і вакуумного формування — дорогі матриці, сушіння, і 10-15 професіоналів: дільниця складання — чистий цех, обладнання для перевірки та налаштування, осіб 10-15 у білих халатах; потрібні також випробувачі, комірники, логісти, бухгалтери, директори (кому сидіти), я вже не кажу про конструкторів, розробників, інженерів-електронників, програмістів, які розробляють цей безпілотник.
Разом щонайменше 60 осіб, приміщення 1500 кв. м, початкові капітальні вкладення близько $1,5 млн, щомісячні витрати — щонайменше $120 тис.
І хто це може потягнути?
Тому десятки тисяч FPV-коптерів, зібраних на колінках любителями середньої руки — це добре. Це треба фронту.
Але до Москви вони не долетять. Тому що заводів немає.