В армії - якщо порахувати з ГШ і МО - на кожні 10 тисяч справжніх військових (які воюють) - приблизно 1 тисяча військових бюрократів
Окремий батальйон зі своєю адміністрацією і своїм забезпеченням має приблизно стільки ж небойових одиниць, скільки їх в окремій бригаді.
Окрема бригада має приблизно стільки ж адміністративних працівників, скільки й дивізія.
Разом дивізія приблизно дорівнює окремому батальйону — іноді в півтора раза більше, іноді в два — за кількістю штабних одиниць, а за бойовим складом — у 20-30 разів більше людей.
Ось і рахуйте...
При цьому на абсолютну більшість забезпечувальних позицій - фінансових, кадрових, складських, ремонтних — можна і потрібно набирати цивільних.
У підсумку в нас в армії - якщо порахувати з ГШ і МО — на кожні 10 тисяч справжніх військових (які воюють) — приблизно 1 тисяча людей у погонах, які мають до захисту країни дуже віддалене відношення.
Але йдемо далі. У нас є 4 категорії офіцерів у військах: офіцер-командир, офіцер-бюрократ, офіцер-інженер, і офіцер-окрема цінна бойова одиниця (льотчик, розвідник, спецпризначенець).
З останніми все зрозуміло — є льотчики-лейтенанти, а є і полковники, і, як і розвідники, вони необов'язково командири. Така людина цінна сама по собі.
З інженерами-офіцерами — теж начебто все зрозуміло. Таких багато в авіації та ППО, де офіцера дають за інженерні навички, а не за командування військами.
До того ж у нас часто офіцера (запасу) дають після військової кафедри вишу — це взагалі абсурд родом із двадцятих-тридцятих років минулого століття, коли людина, яка вміє читати і писати, одразу ставала офіцером.
І таких «офіцерів» у нас багато, яких призивають військкомати і ставлять командирами над обстріляними (і необстріляними) бійцями. Це просто біда!
А в нас — безпілотників — це біда в квадраті, бо ми б брали таких вчених «офіцерів» до себе за їхню інженерну підготовку, але в нас - за штатами піхотних підрозділів - немає офіцерів-інженерів (як в авіації, де технік літака - офіцер), в нас усі офіцери — командири (взводів, рот, і тепер навіть батальйонів), офіцерських посад мало, і на них, природно, намагаються ставити справжніх командирів.
Виходить так, що ми б раді брати офіцерів запасу програмістів, електронників, тільки для них посад немає, а солдатами їх брати заборонено. Тому що оце фіцер! (запасу) І йдуть ці «офіцери» у новостворені бригади (14 бригад) командувати такими ж необстріляними, або в обстріляні бригади, давати накази обстріляним бійцям.
А рішення просте — безпілотні роти, батальйони, полки формувати за штатами авіаційних підрозділів. Тому що незрозуміло, чим гірший інженер безпілотних систем за інженера пілотованого літака. Безпілотні системи куди складніші. Але ними займаються інженери-рядові, інженери-сержанти, а не інженери-офіцери.
Прості, здається, вирішення кадрового питання у військах. Але не для всіх.