Ключовою метою путіна завжди було збереження власної влади і, зрештою, власного життя.
російський диктатор владімір путін, опинившись у складнішій ситуації через затяжну війну та внутрішні проблеми росії, може вдатися до нової ескалації, щоб не демонструвати слабкості й зберегти власну владу.
Про це пише видання The Economist.
29 серпня під час зустрічі в московському університеті зі студентами та викладачами путін заявив, що косатки харчуються білими ведмедями.
«Такий харчовий ланцюг. Дітям треба це пояснювати, щоб вони розуміли, у якому світі ми живемо і чому ми проводимо спеціальну військову операцію», — сказав диктатор.
Журналісти зауважують, що це твердження було вигадкою: невідомо жодного випадку, коли косатка з’їла білого ведмедя.
«Проте воно дає певне уявлення про хижацький світогляд путіна. Останнім часом країни НАТО дедалі більше занепокоєні тим, у якому напрямку можуть рухатися його думки. Російська армія вже кілька років фактично перебуває у глухому куті, щомісяця втрачаючи десятки тисяч військових, які гинуть або зазнають тяжких поранень. Війна перетворилася на руйнівне змагання з використанням дронів і ракет, яке завдає нищівної шкоди Україні й водночас відчутних збитків самій росії.
Однак путін не демонструє жодних ознак готовності відступити. Побоювання полягають у тому, що він може спробувати вийти з того, що росіяни називають тупиком, у той самий спосіб, що й раніше: знайти новий спосіб ескалації конфлікту», — йдеться в матеріалі.
Джерела, близькі до кремля, стверджують, що після кількох тижнів роздумів упродовж літа російський диктатор, схоже, вирішив піти на ескалацію.
«Ба більше, давній соратник путіна каже, що той, імовірно, сприйняв візит директора ЦРУ Джона Реткліффа як ознаку американської слабкості. За словами джерела, саме так президент витлумачив візит до москви в листопаді 2021 року Білла Бернса, директора ЦРУ за президентства Джо Байдена, який прибув попередити його про наслідки вторгнення в Україну. Через три місяці путін усе одно віддав наказ про вторгнення», — нагадали автори.
The Economist пише, що ключовою метою путіна завжди було збереження власної влади і, зрештою, власного життя.
Одним із джерел занепокоєння кремля є згасання мовчазної згоди суспільства на війну. Глибокі удари українських дронів по нафтопереробних заводах і підприємствах інтернет-торгівлі, а також обмеження доступу до інтернету, запроваджені силовими структурами, зруйнували видимість нормального життя.
«Довіра громадян до телевізійної пропаганди падає, а молодь публікує в соціальних мережах заклики припинити війну. Рейтинг схвалення путіна знижується», — йдеться в матеріалі.
Водночас, пише The Economist, настрої серед еліт ще похмуріші.
«Найбільша проблема, за словами одного з інсайдерів, полягає не стільки в економіці чи відсутності військових успіхів, скільки в часі, який забрала війна: незалежно від її результату, майже п’ять втрачених років — це провал. Серед еліт дедалі більше поширюється відчуття, що король голий, каже інший представник еліти. Жодна з економічних чи політичних проблем росії сама по собі не є фатальною для путіна: він має достатньо економічних ресурсів і репресивний апарат, щоб продовжувати. Але сприйняття має значення», — зауважує видання.
«путін може висловлювати свої цілі мовою геополітики, але насправді ним керує кримінальна логіка його режиму: ніколи не демонструвати слабкості. Російська система має високий рівень толерантності до насильства, але не прощає провалів. Імовірно, він вважає, що завершення війни без досягнення навіть мінімальної мети — захоплення всього українського Донбасу — поставить його життя під фізичну загрозу», — зауважують автори.
«Вони мене повісять», — сказав путін у якийсь момент війни кільком своїм наближеним, повідомило джерело The Economist.
Водночас продовження війни в її нинішній формі також не є рішенням.
«Сценарії, що розвиваються за інерцією, невигідні кремлю, — каже один із представників російської еліти. — Вони лише поглинають економічні ресурси та марнують політичний капітал.
Усе це може робити ескалацію привабливим варіантом. Проте незрозуміло, у чому саме вона полягатиме. росія, ймовірно, посилить гібридну війну та диверсії проти союзників України, а також атакуватиме маршрути постачання з Європи до України. Західні розвідувальні служби побоюються, що росія може взяти на приціл європейські заводи, які виробляють військову продукцію для потреб української армії. Однак вони вважають, що путін не прагне прямого військового зіткнення з НАТО.
путін також може посилити репресії проти ймовірних „внутрішніх ворогів“ — не тому, що вони становлять загрозу його владі, а тому, що йому необхідно демонструвати силу. Ніщо з цього не розв’яже проблем росії. Це лише, найімовірніше, посилить страждання населення та сприятиме нестабільності як усередині країни, так і за її межами», — підсумували автори матеріалу.