Мережі наповнилися панічним «всьо пропало!». Експерти-політологи, чиї прогнози зазвичай позначені особливим ідіотизмом, вже побачили у можливому оголошенні воєнного стану спробу Порошенка узурпувати владу.
Напрошується висновок, що окрім люстрації судів, прокурорів і керуючого чиновництва потребує негайної і нещадної чистки середовище диванної політології. Сподіваємося, ви, кобищанці, не сприймаєте оцю нашу останню пораду закликом до знищення вільної думки. Хоча у тих думках на порядок більше відвертого глупства, а так зване «свобідне волевиявлення» робить маячню бойків, мураєвих, новінських і рабиновичів інформаційною базою для п'ятої колони на п'ятому році війни.
Ми наразі про інше. Про персоналізацію електорального вибору. На наш погляд, виокремлений епізод з військовим інцидентом під Керченським мостом має стати тестом для бажаючих покермувати країною у стані війни. Одна справа пасталакати про нові курси і «все наше», іскрометно висміювати промахи влади, інша – приймати державні рішення.
Екс-представник України в Тристоронній контактній групі в Мінську, колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний висловився з приводу конфлікту сьогодні о 01:03, до офіційних заяв, нарад і засідань (https://nv.ua/ukr/opinion/bezsmertnyj/jak-zavzhdi-pidlo-jak-ukrajini-reahuvati-na-diji-rosiji--2509464.html).
Роман Безсмертний: «Перше, що треба – по лінії Генштабу привести всі війська у бойову готовність. Друге – зібрати саме Раду нацбезпеки і оборони, а не просто її структурний орган! Третє – президенту видати указ про введення правового режиму воєнного стану в окремих регіонах. Адже йдеться знову про загрозу територіальної цілісності. Далі – скликати термінове засідання парламенту».
Погодьмося, політик чітко уявляє сфери і межі відповідальності кожної структури і необхідність тих чи інших дій. На ранок понеділка усі дії здійснені за сценарієм Безсмертного.
Нас отут – на окремішній ділянці запарканного Кобищання – влаштував би розумний українець на посаді президента. Не обов'язково Роман Безсмертний. Але обов'язково – людина рівня його уявлень і відповідальності.
Вадим Демиденко