Created with Sketch.

Репортажі з-за Кобищанських парканів: чиє свято Різдво? Христове

25.09.2018, 07:48

Репортаж 49: чиє свято Різдво? Христове

З наближенням томосу, що зафіксованою більшістю українського загалу сприймається як друге пришестя, і наша, зазвичай толерантна до чужого фанатизму, агностична душа рветься до світоглядних диспутів, як голодна курка до проса.

Сайтами прошелестіла новина – Міністерство освіти нарешті скасувало свою попередню і обов'язкову рекомендацію щодо нав'язування першачкам християнської етики у якості програмової дисципліни. Концепція «Нової української школи», що має докорінно змінити освітянські терени у державі і вивести нашу педагогіку до чогось середнього між фінською вседозволеністю і диктатурою вчительства Південно-Східної Азії, впроваджується з 1 вересня. Втішаємось з того, що тепер не доведеться бити горщики з адміністрацією школи, до якої пішов наш першачок. Ми, хоч і не войовничі атеїсти, але не дозволили б засмічувати дитячу tabula rasa дурницями. До школи йдуть за освітою. А зудить комусь доля «священносповідника і преподобномученика» архімандрита Рафаїла із села Єлизарівки – вперед, до недільної школи.

На світлині – уявлення нашого першачка про храм божий. Перепрошуємо за піар творчості онучатка, але, на наш погляд, оцим і має обмежуватися дитяче споглядальне сприйняття дорослих заморочок.

Атож, щодо шкільного предмету переміг (як не дивно, напередодні томосу!) здоровий глузд. Потребує його втручання ще одна гуманітарна сфера.

У переліку офіційних свят, які є в Україні вихідними днями, чотири релігійні дати: католицьке і православне різдво, пасха і трійця. А скажіть-но, кобищанці, оця претензійна вибірковість вам не здається расизмом? Чому мусульманка повинна гнути спину на православного роботодавця на Ід аль-Фітр (Ураза-байрам) чи Ід аль-Адха (Курбан-байрам), закликаючи на себе праведний гнів ще одного єдиного пророка – Мухаммеда? Чому наш світський Кабмін перебирає на себе всевишні чи синодальні повноваження? У часи суцільної глобалізації посилатися на народні традиції якось і не комільфо. За цією синкретичною логікою можна дооб'єднуватись до канонічного злиття Марії з Мокошею.

Невже не очевидно, що мирський указ ніяким чином не вивершить прославлення праведної Анни за її зачаття Пресвятої Богородиці перед єврейським Йом Кіпуром?

До слова, паралельно з Ганнами, 22 грудня вшановується й Ікона Божої Матері «Несподівана Радість». Ревних вірян просимо проминути оцей петитний абзац з елементами богохульства, а ми з цинічними агностиками трохи покепкуємо над собою: якщо для певної частини людства, не знайомою з протизаплідними засобами, та радість і є несподіваною, то слід принаймні пожаліти й ту частину довірливих, для яких та несподіванка чомусь не в радість.

Можливо, хтось воцерковленіший зможе інакше прокоментувати статтю 35 Конституції України: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова»? Хіба чотири винятково християнські свята не дискримінують «інших» громадян?

Порушуємо, громадяни П.О. Порошенко (гарант) і В.Б. Гройсман (укладач календарних свят), порушуємо.

І чого зовсім не чекали від розумного, як прийнято вважати, Президента, так використання трухлявого слогану про лікувальні властивості церкви у виборчій кампанії. Петре Олексійовичу, ви світською державою рулюєте! За вікнами, і Банкової зокрема, третє тисячоліття, вчені вже ось-ось зведуть докупи усі наявні фундаментальні теорії фізики світу: електромагнетизм, слабке та сильне ядра з гравітацією! Маніпуляції неосвіченими, переляканими громом мізками називаються політиканством.

А загравання з плебсом, зокрема й релігійне, свідчить, крім усього іншого, про слабкість держави. Для деяких держав, незрівнянно могутніших за нашу астенічно-плохеньку неньку, навіть стало фініта ля комедією.

Вадим Демиденко

Читайте також
Полтава гастрономічна. Частина третя
Полтава
ДІЯ відзначила чемпіонів України
Полтава
Полтава гастрономічна. Частина друга
Полтава
Лицарі сили та килиму
Полтава
Полтавські чемпіони продовжують боротьбу
Полтава
Від «прокурора-чупакабри» до «золотих посад»
Полтава