Репортаж 44: цуґцванґ у Полтавській міськраді як наслідок дефіциту олії у головах полтавців
Так гарно починав!
Громада вдячним ладом
Просила:
— Не соромся стати нам на плечі,
Щоб далі бачити.
Та не забудь, до речі,
І нам звістить:
що ж там, за небоспадом?
На плечах встоявши,
Затим на шиях всівся,
Забувши, хто й по що
Підняв його до висі.
Вони ж і досі,
Як покірні вівці,
Від нього ждуть згори
на добрі вісті.
Борис Олійник
Гармидер у Полтавській міській раді,
зведений вождями партійних зграй еліт за бюджетне корито, а дуже
паралельно – за духовні електоральні душі, найменше зачіпає власне депутатський
корпус. Якась його частина, а донедавна вона була більшістю, взагалі не здатна
на політичну роботу, визивно іменуючись «совістю», плювала на цю філософську
категорію з висоти Іванової Гори, торгуючи мафами, прапорами і підторговуючи
совістю.
Наразі вовтузіння павуків у міській банці набуло ознак цуґцванґу (будь-який наступний хід шахіста невідворотно погіршує позицію) для чималого числа учасників. Увесь надутий апломб пана Мамая здувся як кулька «Нової Пошти» на марафоні і мер ніяк не може визначитися, що більше: 28 чи 42?Загнана у кут секретарка пані Деркач хапається за останню соломинку нарешті згаданої законності, оскільки вирішила для себе грюкнути дверима і піти з посади винятково у такий спосіб. «Золота карта» молодих та ранніх свободівців виставлена на кін не лише задля секретарської вакансії – цей «козирний туз Юліана» дійсно може перевернути Полтаву з Білої Альтанки на Кобищани, тобто – з ніг на голову. До слова, свобідній фракції наразі не до церемоній зі червоно-чорним стягом і «компромісів» з руїнами Кадетського корпусу, тут би на ногах встояти, бо охочих затоптати колег – тьма тьмуща. За попередньою диспозицією у розстановці сил перед ймовірною сесією абсолютно неможливо передбачити чиюсь вікторію.
На жаль, міських панів-лідерів Матковського, Бєлоножка, Удовіченка, Матвійчука, Мамая переораний асфальт полтавських дворів і вулиць, зарості амброзії, забита ливнева каналізація, зграї некастрованих псів-безхатьків, троща національних пам'яток у середмісті, захаращені автівками двори зачіпають в останню чергу.
Вочевидь фінальна стадія розбірок у міській раді переконливо демонструє загальноукраїнську ваду – нестачу олії у головах виборців. Гречка, цукор, гривні і обіцянки Едему матимуть наслідком лише безкінечні цуґцванґи.
«…Олександр Мамай: Я вважаю, що ми повинні об'єднатися і я готовий з усіма спілкуватися.
Андрій Матковський: Це якщо вони захочуть з вами спілкуватися. Я хочу звернути увагу, що була проведена сесія, яка була скликана відповідно до закону. Яку ви ігноруєте. І через ваше ігнорування ми перетворили міську раду в цирк. В якому секретар, не будучи депутатом...
Олександр Мамай: Ви перетворили в цирк.
Андрій Матковський: Ні, ви перетворили міську раду в цирк. У якому секретар міської ради, не будучи депутатом, другий місяць отримує 28 тис. грн від платників податків…»
Із стенограми засідання погоджувальної ради керівників депутатських фракцій із міським головою Полтави 11 вересня2018 р.
Погоджувальне шапіто. Чи не так, кобищанці?
Вадим Демиденко