Польська прокуратура має намір заарештувати 43 російських судмедекспертів.
Польська прокуратура, яка веде розслідування Смоленської катастрофи, планує подати клопотання про арешт 43 російських судмедекспертів за неправдиві свідчення у судово-медичних висновках після проведення розтину тіл жертв катастрофи.
Про це у вівторок повідомляє PAP з посиланням на голову слідчої групи у Національній прокуратурі Польщі з розслідування Смоленської катастрофи Кшиштофа Шварца.
«Розслідування у справі неправдивих свідчень з боку російських генетиків та судмедекспертів є одним із кількох важливих проваджень у справі Смоленської катастрофи. Ми безсумнівно встановили, що судово-медичні висновки щодо розтинів жертв катастрофи, підготовлені російськими лікарями для слідства, містили багато неправдивої інформації», - повідомив Шварц.
Він також вказав, що у зв’язку з цим у рамках слідства винесено постанови про пред’явлення звинувачень загалом 43 російським експертам, що стосуються 61 розтину жертв катастрофи.
За його словами, неправдиві записи в російських висновках стосувалися різних моментів, у тому числі відсутності опису ідентифікаційних прикмет окремих жертв, значних тілесних ушкоджень, опису органів і тілесних ушкоджень, яких не було в конкретному випадку тощо.
«Проте, аналізуючи ці звіти судмедекспертиз, які в росії мають іншу форму, ніж у Польщі, ми виявили серйозні порушення в понад 60 судмедекспертизах, що, на нашу думку, має всі ознаки злочину», - наголосив польський прокурор.
Він додав, що незрозуміло: чи у цих протоколах свідомо писалася неправда чи це робилося з лінощів або некомпетентності.
«Без сумніву, ці протоколи створювалися неуважно, деякі навіть з використанням функції копіюй та вставляй. Можливо, це було зроблено з типовою російською байдужістю», - наголосив Шварц.
Прокурор зазначив, що Польща зверталася до росії з проханням про юридичну допомогу у справі роботи російських судмедекспертів, але Москва відмовилася надавати допомогу.
«Тому ми будемо подавати заяву до суду про оголошення арешту, що є необхідним для того, щоб за ордером про арешт оголосити їх у міжнародний розшук. Це провадження не можна залишати у підвішеному стані», - наголосив Шварц.
Як повідомлялося, в авіакатастрофі 10 квітня 2010 року біля військового аеродрому «Смоленськ-Північний» розбився польський урядовий літак з 96 особами на борту. В авіакатастрофі загинули президентське подружжя Лєха та Марії Качинських, усе військове командування польської армії, значна частина польської політичної, релігійної та громадської еліти країни. Вони прямували на вшанування жертв Катинського злочину у 70-річчя тієї трагедії.
У 2011 році польська урядова комісія з розслідування причин катастрофи та Міждержавний авіаційний комітет у Москві основними причинами катастрофи назвали помилки екіпажу польського літака. Крім того, польська комісія значну відповідальність поклала на російських контролерів руху на аеродромі «Смоленськ-Північний», які подавали частково хибну інформацію екіпажу і не заборонили посадку Ту-154М на летовищі.
Після приходу до влади у Польщі в 2015 році правоконсервативної партії «Право і Справедливість» (PiS) Ярослава Качинського, новий уряд скасував звіт своїх попередників, назвавши його нелегітимним, і в лютому 2016 року відновив Смоленське слідство. Відтоді було проведено ексгумацію тіл усіх жертв катастрофи, а також ще раз досліджено всі записи «чорних скриньок» та елементи розбитого літака з метою виявлення вибухових речовин. Зразки зібраних матеріалів надіслано у кілька міжнародних лабораторій, які мали підтвердити або виключити наявність залишків вибухових речовин.
На представники правлячої партії PiS неодноразово покладали відповідальність за катастрофу на росіян, натякаючи на можливу причетність до катастрофи російської влади. Крім того, вони звинувачували у недбальстві членів уряду експрем’єра Дональда Туска, дії яких також могли вплинути на доведення до катастрофи.
Після повернення до влади у Польщі Громадянської коаліції Туска роботу комісії попередньої влади було припинено і розпочато слідство щодо неправомірної витрати коштів і підроблення доказів цією комісією у справі катастрофи. Чинна влада також відновила легітимність звіту Міллера у справі катастрофи 2011 року.