Ми ще парламентсько-президентська республіка?
Слухайте, вся ця історія з призначенням голови СБУ вже виглядає не просто дивно, а якось… на космосі. Спочатку нам показують бойового генерала Хмару — людину, яка роками займалася виключно війною і серйозними операціями, — і президент своїм указом робить його виконувачем обов’язків голови СБУ.
Наступним указом призначає Поклада першим заступником — із дуже специфічним досвідом. Паралельно президент не виносить у парламент питання ані про відставку Малюка, ані про призначення нового голови СБУ. І тепер уже навіть не дуже зрозуміло, за кого саме мали б голосувати: Хмару чи Поклада.
За інформацією Железняка, на наступний пленарний тиждень цього питання в порядку денному немає.
І тут у мене просте запитання. А ми точно ще парламентсько-президентська республіка? Бо за моєю інформацією, голосів за відставку Малюка банально не вистачає. Але замість того, щоб чесно пройти парламентську процедуру, ми спостерігаємо затяжний режим «в.о.», укази без голосувань і дивну паузу, в якій ніхто нічого не пояснює.
По суті, все це виглядає як обхід парламенту через тимчасовість, яка може стати дуже нетимчасовою.
Я, можливо, щось пропустила в моменті. Але поки це виглядає так, ніби парламент у цій історії просто прибрали з рівняння. І от це вже не про персоналії, не про прізвища і не про симпатії. Це про модель держави, в якій ми взагалі живемо.
Якщо хтось може пояснити логіку — із задоволенням послухаю. Бо зараз відчуття, що система працює в режимі «якось воно буде», а це дуже поганий режим для спецслужби під час війни.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»