Утаємниченість в усі часи була ширмою для масштабних розкрадань, особливо у галузі національної безпеки та оборони.
СБУ без тендера закуповує через фірму-прокладку ізраїльський софт для аналізу відкритих джерел на загальну суму 130 мільйонів гривень. (Ось тут джерело №1 і джерело №2).
Чому без тендера, питаєте? А тому що «унікальне багатофункціональне програмне забезпечення, яке відсутнє на ринку IT-розробників резидентів та інтеграторів», ось чому.
OSINT-система; які розробляються по Світу десятками або навіть сотнями. А "унікальним" можна назвати абсолютно будь-який софт, достатньо змінити в ньому пару байт, без зміни загальної функціональності.
Але чому саме цей софт і чому саме цього виробника вирішили закупити – це військова таємниця, національна безпека, путін нападе, гібридна війна, ви шо, не розумієте? «Розгорнута специфікація та програмне забезпечення ДСК…».
Але у мене виникає кілька питань за цієї закупівлі:
1) 4,5 ляма доларів за OSINT-рішення? Серйозно? Не можу уявити які такі завдання може вирішувати софт за ці космічні гроші. Ось якби під виглядом OSINT-рішення продавався потужний інструмент для зламу мереж та систем, з десятком дійсно унікальних 0-day, зв’язками експлоїтів, стотисячними ботнетами та доступом до надшвидких обчислень – тоді да, тоді це були б адекватні гроші. Більшість OSINT-інструментів – вони безкоштовні, і ключовий елемент – це мізки дослідника. А цей товар не купити ні за які мільйони.
2) Яка справжня ціна рішення? Зрозуміло, що продавці рішень для урядових структур одразу закладають у ціну 30-40% відкату, але в українських реаліях і така ціна може буде завищена удвічі-утричі. Ось якби хтось під виглядом потенційного клієнта запитав цінову пропозицію у компанії https://www.ultra.global – тоді можна було б порівняти із ціною закупівлі на Прозорро.
3) Чому не купити рішення напряму? Навіщо посередник? Я розумію, що Прозорро і все таке, але чи означає це, що жоден державний орган не має права напряму купляти щось за кордоном? Тобто таким чином завжди будуть затребувані послуги фірм-прокладок, завдяки чому ціна закупівлі збільшується щонайменше на 20-30%, але скоріш за все – значно більше. Тоді втрачається сенс системи закупівель Прозорро, адже бюджетні гроші точно не економляться.
4) Як нам, платникам податків, за чиї гроші проводиться ця вкрай підозріла закупівля, переконатися, що ізраїльське "унікальне" рішення не буде використане ДКІБ СБУ для стеження за громадянами України? Ніяк? А, ну тоді окей. Тоді залишається просто вірити у чесність, непідкупність та глибоку порядність підлеглих лейтенанта Баканова.
5) Чи надає виробник рішення вихідний код свого рішення? Скоріш за все – не надає, бо скопіюють, вкрадуть ноу-хау та будуть несанкціоновано перепродавати. Але якщо вихідний код не надається – як Служба брелків України переконається, що у придбаний за космічні гроші софт не вбудовані приховані функції стеження за ними самими і за громадянами України? Простіше кажучи, що Моссад не слідкуватиме за слідкувальниками? Усі виробники зброї та продукції подвійного призначення в Ізраїлі знаходяться під щільним контролем урядових організацій.
Ізраїль Україні точно не ворог, але не сильно-то й друг насправді, тому моральної дилеми у них з цього приводу навряд чи виникне. Навіть суто цивільні урядові відомства залишають мої питання без відповіді: «Та хто він такий щоб йому відповідати».
А тут іще і ДСК, секретно, гібридна віна, "ти_не_патріот", "путін_нападе". Звісно, на жодну відповідь я не розраховую (як завжди). Але сподіваюся, що цей допис якимось чином спричинить питання з боку тих, від кого складніше відмахнутися.
Секретність в усі часи була ширмою для масштабних розкрадань; а ті, хто мали б контролювати секретні закупівлі – самі учасники схематозів. Так було і так буде ще довго в Україні. Але тепер з'явилася додаткова опція – вкрадені гроші можуть бути застосовані проти нас самих.
Проти тих, які не дуже цікавилися "секретними закупівлями". Наприклад, для застосування мега-систем стеження проти учасників акцій протесту, страйків, інших проявів незгоди з владою (як в соцмережах, так і на вулицях), для зламу комп’ютерів активістів та викрадення особистої інформації, яку можна використовувати для шантажу та примусу "сидіти тихо", для створення ботоферм у соцмережах задля переслідування незгодних та блокування "неправильних" дописів.
А може, ця закупівля вже давно проведена, і відповідні комплекси вже працюють проти нас. А ось ця закупівля – вже про щось інше. Хтозна. Все це під покровом "Для службового користування".