російські дипломати, вислані після початку повномасштабного вторгнення з країн ЄС, влаштувавшись на роботу до посольства в Сербії.
У той час, як країни ЄС вислали майже 500 російських дипломатів після початку повномасштабного вторгнення, у Сербії дипломатична присутність росії лише зросла.
Деякі російські дипломати, вислані після початку повномасштабного вторгнення з країн ЄС, усе одно залишилися в Європі, влаштувавшись на роботу до посольства в Сербії.
Щонайменше двоє серед них мають зв’язки з російськими спецслужбами.
Про це йдеться в розслідуванні «Радіо Свобода».
У квітні 2022 року Хорватія оголосила, що висилає з країни 18 російських дипломатів та шестеро адміністративно-технічних співробітників посольства.
Серед висланих був і секретар посольства Олексій Іваненко. Пів року потому ім'я Іваненка та його дружини з'явилося у дипломатичному списку міністерства закордонних справ Сербії.
До кар'єри дипломата у 2010-2011 роках Іваненко працював інженером у центрі ФСБ, який влада США вважає винним у хакерських атаках на американські об'єкти критичної інфраструктури.
Також за даними розслідування, серед висланих Польщею був радник російської дипломатичної місії Михайло Генералов. За даними контррозвідки Польщі, усіх висланих тоді 45 російських дипломатів запідозрено у шпигунстві.
Тепер Генералов перебуває у тому ж статусі на сайті сербського МЗС серед співробітників російського посольства в країні.
Зазначається, що в Москві чоловік був зареєстрований у відомчому будинку служби зовнішньої розвідки.
Розслідувачам вдалося встановити ще одного дипломата, Петра Долгошеіна, який є радником посольства росії у сербській столиці. Раніше він працював у посольстві росії у Гельсінкі.
Крім того, помічником військового аташе у посольстві росії у Белграді став Євген Анпілов, який раніше був співробітником російського представництва у Польщі.
МЗС росії та Сербії, представники уряду Сербії чи президента країни Александра Вучича не надали «Радіо Свобода» коментарі.
З початку російського вторгнення і до кінця 2022 року країни ЄС вислали майже 500 російських дипломатів та адміністративних співробітників.
Багато з цих країн, як-от Нідерланди, Хорватія, Польща, Чехія та Естонія скоротили чисельність російських дипломатичних місій на кількість висланих, унеможлививши їх заміну.
Водночас у Сербії, яка хоче ввійти до ЄС, російська дипломатична присутність зросла: у лютому 2022 року в країні працювали 54 російські дипломати, а в березні 2023 року – вже 62, про що свідчать дипломатичні списки, опубліковані на сайті МЗС Сербії.
Прессекретар глави зовнішньополітичної служби ЄС Жозепа Борреля Пітер Стано сказав «Радіо Свобода», що лише рф може вирішити, чи направляти висланого з країни ЄС дипломата до іншої держави Союзу. За його словами, кожна з країн ЄС, своєю чергою, сама вирішує, чи допускати таку людину до себе в країну.
Інший високопоставлений європейський чиновник розповів виданню, що формальної заборони для переведення висланого з однієї країни ЄС дипломата в іншу немає, але така заборона є негласною практикою.
Зауважимо, що Сербія – єдина європейська країна, яка не приєдналася до санкцій проти рф й запроваджувати їх не збирається. Президент країни Вучич заявив, що буде виступати проти приєднання до санкцій Європейського Союзу проти росії, аж поки «над нашими головами не буде меча».