Зростання прірви між росією та її найбільшим партнером Казахстаном стала несподіваним викликом для Владіміра Путіна.
Кремлівський бункерний щур настільки загрався у багатокрокову стратегію зі створення СССР-2, що допік навіть середньоазійським сатрапам.
Про це йдеться у редакційному матеріалі авторитетного видання "The Wall Street Journal", передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
Десятиліттями Кремль намагався не тільки зберегти, а й посилити власний вплив на Середню Азію, насамперед у Казахстані, багатому на нафту і газ, однак російське вторгнення в Україну істотно змінює ці відносини, на які з застереженням поглядають інші сусіди – Узбекистан і Кирґизстан.
Відтак на тепер Нур-Султан переглядає привілейоване становище Москви у своїй зовнішній політиці й зближується з Вашинґтоном, Анкарою і Пекіном, які пропонують розвиток в обмін на реформи, а не законсервувати status quo, вигідний Путіну.
Фактично, кульмінація цього процесу відбулася на під час саміту у Санкт-Петербурзі, коли президент Касим-Жомарт Токаєв сказав, що Казахстан не визнає прокремлівські терористичні угруповання на окупованому росіянами Донбасі.
При цьому слід зауважити, що, назверх дистанціюючися від РФ, Казахстан не планує зближуватися з Україною, адже у політичній та економічній системі координат Нур-Султана Київ стоїть на другорядних ролях.
Своєю чергою, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", той, хто з представників путінського режиму виживе у внутрішньокремлівській гризні, спробує першим домовитися з колективним Заходом.