Це трапилося з нашими прадідами та прабабусями.
Голодомор-геноцид у 1932-1933 роках страшний тим, що фактично позбавив українців можливості вижити. Харчі, які були засобом для елементарного вживання, насильно відбирали.
Про те, що їли українці, Факти ICTV запитали у заступниці директора Національного музею Голодомору-геноциду Юлії Коцур.
"Їли плачиндрі, шліхту, лободу, жолуді, висівки, тирсу, ремені. Ловили ховраків, байбаків, котів і собак і навіть лелек, що вважалося порушення священного табу", — повідала дослідниця.
Юлія Коцур також наголошує: якщо ж комусь вдавалося приховати залишки зерна чи хтось наважувався збирати колоски в полі, йому світило 10 років тюрми або розстріл. Жага до життя змушувала людей їсти все, що можна було пережувати.
Звісно, ці страви були несмачними, некалорійними і сьогодні здивували б кожного. Але це трапилося з нашими прадідами та прабабусями.
За словами заступниці директора Національного музею Голодомору-геноциду, багато з голів колгоспу намагалися допомагати односельцям, втім, коли влада дізнавалася, що селяни не пухнуть з голоду — реагувала майже миттєво.