Усі спіймані на гарячому корупціонери демонстративно сміються в очі суспільству та навіть вже не ховаються.
Пам’ятаєте історію про кібер-генерала СБУ Вітюка? Спочатку журналісти виявили в нього елітну нерухомість на мільйони доларів, потім він організував травлю журналіста-викривача через підконтрольне ТЦК, все це зафільмували та оприлюднили, і після грандіозного скандалу Голова СБУ Малюк повідомив, що Вітюк спочатку відсторонений, а потім знятий з посади начальника кібер-Департаменту СБУ і «відправлений на фронт».
А тепер дивіться на фото, де саме у Вітюка пролягає «фронт»: у Києві, на конференції, організованій Генштабом. Тобто ГШ показово демонструє «рукопожатність» скандального генерала.
На цій конференції відомі особи не чураються фотографуватися з Вітюком. У тому числі заступник Головнокомандувача ЗСУ. Ну подумаєш – корупціонер, шо тут такого? Зате він патріот. Вкрав на мільйон, але передав на дрони аж десять копійок. Просто йому не повезо, його спіймали кляті журналюги. Саме так це виглядає з нашого боку екрану.
До речі, хто знає людей на фото – запитайте їх як вони ставляться до корупції загалом і чому полюбляють фотографуватися з корупціонерами.
Я впевнений, що і десь так само «воює» і колишній Голова Держспецзв’язку бригадний генерал Щиголь, якому НАБУ офіційному висунуло підозру у корупції. А його подільник та заступник Жора – так той взагалі на расслабончику роздає інтерв’ю і навіть повернувся у Громадську раду при Держспецзв’язку. Щоб контролювати корупцію в цій установі, ага.
Вони взагалі не бояться суду, абсолютно впевнені у виправдальному вироку, а може й у подальшому відновленні на посадах.
Ось чому так важко побороти корупцію у сучасній Україні.
Проблема ж не у поганих корупціонерах – а у середовищі, з якого вони вийшли.
Це середовища начебто проти корупції, але глибоко в душі багато хто мріє зайняти їхнє місце. Саме тому полум’яні викривачі корупції часів януковича стали мега-корупціонерами часів Зеленського. І кінця цьому поки не видно.
Рівень корупціофобії в українському суспільстві залишається недостатнім, а черги на державні посади з відносно невеликими зарплатами — захмарні. При цьому багато справ розвалюється у судах, у тому числі – через суддівську корупцію.
Про спійманих на гарячому усі знають, що вони корупціонери, але немає відрази до них, соціальної ізоляції, ставлення скоріше як до невдахи-бізнесмена, навіть жаліє дехто. Ось коли до корупціонера буде відношення як до, скажімо, педофіла – ось тоді можна говорити про перспективи перемоги над корупцією.
А поки що радісні спільні фоточки.
P.S.: До речі, а як там почуваються кримінальні провадження стосовно перешкоджання журналістської діяльності по Бігусам (ДЗНД СБУ) чи по Шульгату (ДКІБ СБУ)? Бо фігуранти почувається прекрасно, судячи з фото.