Чомусь Гетьманцев мовчить за податки для олігархів.
Майже півтора місяця триває владна епопея з пошуку джерел додаткового наповнення бюджету на 500 млрд гривень для потреб Сил оборони. Початок пошукам поклав Кабінет міністрів ще 18 липня, схваливши проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік та проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень.
Податкові ініціативи уряду викликали шквал критики з боку бізнесу і експертного середовища, стимулювавши жваві обговорення на всіх можливих майданчиках і в будь-яких форматах. В заслугу владі варто поставити готовність дослухатися до учасників ринку – чи не щодня з кінця липня представники Мінфіну, Верховної Ради та Офісу президента зустрічались з усіма зацікавленими сторонами, шукаючи взаємоприйнятний спосіб швидко зібрати додаткові пів трильйона в бюджет.
Наразі м’яч знаходиться на полі парламенту. 29 серпня комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував до схвалення в першому читанні законопроєкт № 11416-д, який був значно змінений порівняно з початковою редакцією, запропонованою Кабміном. Розгляд документа в сесійній залі Верховної Ради заплановано вже найближчими днями.
Як виглядає фінальна версія майбутніх податкових змін і чого надалі чекати бізнесу і простим українцям – РБК-Україна розказав голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
– Чи буде країна з новими податками уже в жовтні?
– Так. Принаймні, все, що залежить від парламенту, для цього робиться. Ми з першого дня включились у роботу над законопроєктом, провели чимало зустрічей в різному форматі з бізнесом для обговорення та узгодження тих чи інших норм. 29 серпня парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував до схвалення в першому читанні законопроєкт № 11416-д, який був значно змінений порівняно з початковою редакцією, запропонованою Кабінетом міністрів.
В документі від початкової версії залишилось не так багато.
Залишились, зокрема, норма про підвищення військового збору з 1,5% до 5%; 1% військового збору з платників єдиного податку 3-ї групи; 10% від мінімальної заробітної плати на місяць для ФОП-платників єдиного податку 1-ї, 2-ї та 4-ї груп. Це що стосується військового збору.
Наступне – підвищення ставки податку для фінансових установ, відмінних від банків, з 18% до 25%. Мінфін і Нацбанк хотіли запровадити цей податок починаючи з 2024 року. Ми не погодилися. В результаті податок почне справлятися за результатами роботи фінустанов у 2025 році і далі.
Також передбачено встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС). Зокрема, у розмірі 60 тис. грн у разі реалізації двох та більше видів пального; 30 тис. грн у разі реалізації виключно скрапленого газу; 45 тис. грн – якщо частка реалізації скрапленого газу в загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% і більше.
Для АЗС, де паралельно здійснюється торгівля алкоголем та тютюном, встановлено вищі ставки. 80 тис. грн – у разі реалізації двох та більше видів пального; 40 тис. грн – у разі реалізації виключно скрапленого газу; 60 тис. грн – якщо частка газу у загальному обсязі реалізованого пального становить 50% і більше.
Крім того, законопроєктом передбачено зміну податкового періоду з квартального на місячний для подання до контролюючих органів податкового розрахунку сум доходів.
– Давайте розставимо крапки над «і» щодо фінальної версії законопроекту, яка йде на перше читання в сесійний зал, оскільки наразі маємо вже чи не четверту редакцію початкового урядового законопроєкту.
– Юридично – це друга редакція. Проміжні версії були на рівні розмов, проєктів, консультацій. Я особисто протягом серпня чи не щодня зустрічався з бізнесом для консультацій. Зустрівся фактично з усіма відомими бізнес-асоціаціями і експертами. Зустрічі ми організовували спільно з Мінфіном на базі нашого парламентського комітету. Всі зауваження і пропозиції ми чули і проговорювали.
– Початкова редакція урядового документа передбачала серед іншого запровадження військового збору на розкіш. Зокрема, 5% від доходу з продажу одного об’єкта нерухомості за рік; 15% від вартості покупки нового авто; 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів; 5% від вартості банківських металів при покупці у банків. Чи правильно я розумію, що всі ці пропозиції не увійшли до фінальної редакції законопроєкту?
– Так. Не увійшли.
– Чи є шанс у цих норм знову з’явитися в тексті законопроєкту до другого читання?
– Немає шансів через низький фіскальний потенціал. Поясню причину таких змін.
Наскільки я розумію логіку Мінфіну, непублічна робота над цим законопроєктом (бо Мінфін цього не комунікував) почалася ще на початку року. У нас був структурний маяк за програмою співробітництва з МВФ, згідно з яким Мінфін мав знайти на той момент 40 млрд грн додаткових надходжень в держбюджет. Мінфін знайшов джерела потенційних надходжень, представивши МВФ ось цю «збірну солянку" податкових ініціатив.
Потім, коли Мінфін виявив, що потрібно набагато більше грошей для забезпечення Сил оборони (це сталося з об’єктивних причин у зв’язку з затримкою фінансової допомоги від міжнародних партнерів), він включив цю «солянку» до законопроєкту, додавши туди два платежі – військовий збір і податок з обороту. І це ми всі з вами побачили в кінці липня.
Потім в процесі переговорів фактично зі всіма стейкхолдерами було вирішено, що концепт змінюється – і ми збільшуємо лише те, що приносить великі гроші, не подрібнюючись на фіскально-незначні надходження.
– Чи правильно я розумію, що ви відмовились від тих ініціатив, за якими потенційний фіскальний ефект неспівмірний з адміністративними витратами?
– Ні, не в цьому річ. Він співмірний. Мова йде про грошові надходження, які значно перевищують адміністративні витрати. Логіка цього концепту полягала в тому, що платити додаткові гроші на армію повинні всі. А не лише деякі категорії осіб, що здійснюють певні операції і щодо яких кожного разу виникають логічні питання: «А чому, скажімо, ви хочете брати податок 5% з продажу квартир, а не берете, наприклад, податок з продажу шуб? А давайте ще з продажу електроніки брати 5% – це теж предмет розкоші чи ні? Ось ви пропонуєте брати 5% з послуг телефонного зв’язку – а хіба це предмет розкоші?». Тож за такого підходу до оподаткування виникає низка невдоволених, бо кожен такий податок стосується дуже вузького кола потенційних платників. Тому ми вирішили, що податок мають сплачувати всі у рівних пропорціях.
– А чи не може так бути, що фіскально це неефективно, але політично ефективно?
– Як людина, яка досить давно професійно займається питаннями оподаткування, і вже п’ять років очолює профільний комітет Верховної Ради, скажу вам, що з 2019 року не було жодного закону з оподаткування, який би сприймався під аплодисменти. Якщо, наприклад, комусь здається, що автомобілі – це предмет розкоші і потрібно його оподатковувати, то завжди знайдеться хтось, хто стверджує, що це не правильно, що треба брати податок з дорогих авто, а не з дешевих, що треба враховувати вік авто і купу інших показників. А далі виникають дискусії: «дороге» авто – це скільки, чи яких марок, чи як справедливо поділити машини на умовно нові та умовно старі, або про потужність чи обсяг двигуна тощо… Тож будь-яка податкова ініціатива, навіть, здавалося б, найсправедливіша, завжди наштовхується на супротив.
Чомусь Гетманцев мовчить за податки для олігархів.
Мовчить за мільярди, вкрадені Коломойським і Зеленським з ПриватБанку. Мовчить про схеми на митниці, в податковій, МО, та інших скомпроментованих державних інституціях.
Мовчить Гетманцев і про десятки мільярдів гривень, спрямованих на забезпечення пацюків з ВРУ, ОПУ, ОГПУ.
Нащо піднімати податки, коли можна забрати мільярди у пацюків, які спустошують державний бюджет.