Швеція спочатку хоче надати Україні літаки-розвідники, а згодом зосередитися на винищувачах Gripen

Стокгольм хоче надати Києву літаки радіолокаційної розвідки та раннього повітряного виявлення.

Шведський міністр оборони Пол Йонсон заявив, що Швеція готова робити більше у контексті військової допомоги Україні, зокрема щодо участі у програмі PURL і в авіаційній коаліції.

За його словами, спочатку Стокгольм хоче надати Києву літаки радіолокаційної розвідки та раннього повітряного виявлення, а згодом зосередитися на винищувачах Gripen.

Про це Пол Йонсон заявив перед початком зустрічі міністрів оборони країн — членів НАТО у Брюсселі 15 жовтня.

«Швеція готова робити більше. Ми підготували другий пакет військової допомоги разом із Норвегією та Данією. Швеція виділила на це 250 мільйонів євро, і ми готові до подальших пакетів», — сказав міністр.

Йонсон зазначив, що триває діалог, зокрема між країнами Балтії та Північної Європи, щодо розподілу фінансового навантаження у питанні підтримки України. Він назвав це «критично важливим», адже, за його словами, нині спостерігається «неправильна траєкторія» у цьому питанні.

Очільник шведського Міноборони зауважив, що партнери по авіаційній коаліції закликають Стокгольм зосередитися на посиленні повітряних можливостей України.

«Ми також не виключаємо можливості передачі Україні літаків Gripen. Ми перебуваємо в діалозі з українською стороною, яка виявляє значний інтерес до них», — сказав Йонсон.

Міністр також зазначив, що Стокгольм спочатку планує надати Києву літаки радіолокаційної розвідки та раннього повітряного виявлення, що дозволить керувати винищувачами F-16, а вже потім — зосередитися на літаках Gripen.

На його думку, контроль одразу над трьома типами винищувачів (F-16, Mirage та Gripen) став би «викликом» для українців. Водночас міністр наголосив, що використання західних літаків у небі України суттєво посилить українську систему ППО.

Ще у березні 2025 року в Міноборони повідомляли, що передача Україні шведських літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління ASC 890, про яку стало відомо торік у травні, відбувається за графіком, а терміни постачання пов’язані з підготовкою певних модифікацій F-16.

У 2024 році повідомлялося, що Швеція передає Україні літак радіолокаційної розвідки з радаром стандарту ASC 890.

Довідково:

Як зазначає портал Мілітарний, у квітні 1981 р. шведська Агенція перспективних оборонних технологій (FMV) ініціювала програму створення авіаційного комплексу раннього радіолокаційного виявлення. Головним мотивом такого рішення було прагнення забезпечити виявлення цілей на малих висотах – створення мережі відповідних наземних РЛС визнали надто дорогим. Додатковим завданням літака мало стати також виявлення надводних цілей.

Перший планер «Сааб» 340В, пристосований для встановлення РЛС, був готовий вже в січні 1994 р., а в листопаді 1997-го, після циклу випробувань, літак (вже повністю обладнаний) передали ПС Швеції. Машина отримала військове позначення S100B «Аргус». Останній з чотирьох літаків у цій конфігурації передали замовникові в листопаді 1997-го. Усі «Аргуси» увійшли до складу 72-ї ескадрильї спеціальних літаків 7-ї авіаційної флотилії (авіабаза Сотенес, в центрі південної частини Швеції).

В первісній конфігурації S100B мав лише одну консоль оператора, але зазвичай польоти відбувались без нього – інформація від РЛС через модуль автоматичного пересилання даних TARAS передавалась одразу на землю – в центр управління відповідного сектора ППО.

У 2005 р. на «Аргусах» додатково встановили систему радіотехнічної розвідки фірми «Томсон-CSF» (нині «Талес»).

У 2009-му модернізовано радар до стандарту ASC-890, встановлено по три консолі операторів, а також модулі передачі даних, які працюють в стандарті «Лінк-16». Удосконалені літаки отримали позначення S100D.

Спираючись на досвід створення літака AEW&C на базі «Сааб» 340В, шведи вже в 1996 р. почали роботу зі створення аналогічної машини на базі іншого турбогвинтового літака місцевих повітряних ліній – «Сааб» 2000. Він був важчим, мав значно більшу максимальну і крейсерську швидкості, а також тривалість і дальність польоту. Новим носієм справа не обмежилась – радар теж удосконалили. Модифікована антена забезпечувала огляд в секторах по 75 градусів на кожен бік. Інструментальна дальність дії радара зросла до 450 км. Винищувача тепер можна було помітити за 350 км, а крилату ракету – за 200 км. Надводні кораблі радар міг засікти на відстані 300-350 км. Нове програмне забезпечення підвищило надійність роботи РЛС за умов застосування противником активних завад. Літак отримав систему РТР HES-21, а також комплекс самооборони в складі станцій попередження про лазерне опромінення LWS-310, про ракетний обстріл MAW-300 і пристроїв відстрілу хибних цілей BOL – усі ці елементи створені і випускаються «Саабом». Крім цього, машину обладнали системою дозаправки в повітрі.

Літак «Сааб» 2000AEW&C в 1996 р. представили на конкурс ПС Республіки Корея, за результатами якого планувалось придбати чотири машини. Однак через азійську економічну кризу конкурс довелось скасувати. Тож першим покупцем цих літаків став Пакистан.

У червні 2006 р. ця країна замовила чотири «Сааб» 2000AEW&C, які надійшли в період між груднем 2009-го і січнем 2011 рр. Літаками укомплектували 3-тю ескадрилью на авіабазі Камра-Міньяс (на півночі країни).

В серпні 2012 р. ця авіабаза зазнала атаки ісламських терористів, внаслідок якої літаки «Сааб» 2000AEW&C були пошкоджені, а одного навіть довелось списати.

В травні 2017 р. Пакистан замовив ще три таких літаки, які були поставлені до кінця 2018 р.

У травні 2020 р. «Сааб» оголосив про підписання з Пакистаном додаткового контракту на постачання до 2024 р. невказаної кількості літаків «Сааб» 2000AEW&C. Однак наскільки можна судити, виконання цього контракту поки не почалось. Другим замовником «Сааб» 2000AEW&C стала Саудівська Аравія, як в грудні 2010 р. замовила два таких літаки. Вони надійшли до 60-ї ескадрильї.

Спектр літаків AEW&C, обладнаних шведськими радарами, не обмежується двома моделями турбогвинтових «Саабів» – ці РЛС встановлюються і на реактивних літаках.