Рейси скасовують або перенаправляють, тисячі пасажирів не можуть залишити острів.
Обмеження на польоти в аеропорту Катанії на Сицилії продовжили в понеділок після перебоїв у роботі повітряного вузла протягом вихідних. Причиною стала густа хмара вулканічного попелу з Етни.
Етна викидає з північно-східного кратера величезні хмари попелу, які піднімаються на висоту до чотирьох кілометрів. Вулканічний попіл небезпечний для літаків: він не лише погіршує видимість, а й може потрапити у двигуни та пошкодити їх.
Поки невідомо, коли аеропорт відновить роботу. Обмеження можуть зберегтися й у вівторок. За можливості рейси перенаправляють до інших сицилійських аеропортів — у Палермо та Комізо. Пасажирам рекомендували перевіряти статус своїх рейсів перед поїздкою до аеропорту.
Водночас вулканологи не очікують потужного виверження: нинішню активність вони вважають типовою для Етни.
Цього літа авіасполучення на Сицилії вже неодноразово зазнавало перебоїв через вулканічний попіл. Востаннє аеропорт Катанії закривали в серпні — тоді вулкан також викидав попіл і дим.
Етна — стратовулкан заввишки близько 3400 метрів на східному узбережжі Сицилії. Його точна висота постійно змінюється, особливо в періоди підвищеної активності, коли вулкан може втрачати кілька метрів висоти.
Етна є одним із найвищих активних вулканів Європи та найвищою вершиною Італії на південь від Альп. Вулкан майже постійно перебуває у стані слабкої активності, проте час від часу відбуваються й сильніші виверження.
Через активність Етни аеропорт Катанії зазнавав перебоїв у роботі й у минулі роки.
Етна має статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Перші вулканічні процеси в районі гори відбувалися близько пів мільйона років тому.
У давньоримській та давньогрецькій міфології вважалося, що під Етною розташована кузня бога ковальської справи — Вулкана або Гефеста.
Гора Етна на Сицилії, яка є найактивнішим вулканом Європи, десятиліттями не вписувалася в жодну класичну геологічну модель. Нове дослідження вчених Лозаннського університету (UNIL) дає сенсаційне пояснення: вулкан може бути унікальним представником «четвертої категорії», що працює за принципом, який раніше пов’язували лише з крихітними підводними структурами.