Підручні право(п)охоронці режиму Зеленського-Єрмака-Татарова поводяться так, ніби на дворі не 2022-й, а 2012-й рік і їм все дозволено.
Особисто я не люблю теорії змови, але не можу ігнорувати регулярні переслідування волонтерів з боку Національної поліції та Служби безпеки України. Рівень суспільної довіри до волонтерів – зашкалює.
І це прекрасно, окрім того, що може становити політичну загрозу для декого. І я боюся припустити, що цей дехто у такий дурний спосіб намагається підірвати цю заслужену довіру.
Ось тільки тактика хибна та довіру підривають не до політичних опонентів, а до тих, хто допомагає нашій армії перемагати. А перемога зараз для країни – найважливіша, чи не так?
Давайте будемо чесними, у нас немає поліції, немає прокуратури і немає судів, досі. Є імітація із сумнівною ефективністю і нульовим рівнем суспільної довіри.
І ця імітація не здатна відрізнити справжніх злодіїв, що наживаються на волонтерській допомозі, від жертв боротьби з політичними опонентами. Як справедливо зауважив ще один поважний волонтер Юрій Кубрушко, волонтери – це не державні структури, тож не мали і не мають доступу до жодних централізованих надходжень гуманітарної допомоги.