Війна позбавлена романтичного шарму, особливо якщо проходить без кави у термосі та м’ясистої багнюки під ногами...
Артилерійський бадмінтон визначає зону стримування ворожого наступу. У ній міцно окопалася українська армія; вона глибоко забурилася в бліндажі та траншеї, в шанці та капоніри.
У підвалах зруйнованих хрущівок, (котеджів чи інтернатів), облаштовано командно-спостережні пункти. Стіни підземних сховищ вкрито широкими моніторами, в яких видно усі ділянки посадок і шанців супротивника.
У кутку притишино булькає електрочайник біля натовпу чашок і насипу печива. Будь-які рухи окупантів опиняються в полі зору диспетчера, котрий впродовж зміни слідкує за картинкою на екрані.
Не відвертає очей на сторону, аби не пропустити мить імовірних провокацій. Спостережний об’єктив фіксує підкопи та вкрадливі контури ворожих розвідників.
Відтак камери, час від часу, стають здобиччю псковських снайперів і припиняють своє життя під натиском їхніх пострілів. А встановити нову оптику на передовій – непроста і ризикована задача; це принада, яка втягує у пащу небезпеки життя українського воїна.
У нетрях руїн приватних секторів вовки "Да Вінчі" обкладаються мішками з землею; облаштовують позиції для "шайтан-труби" 120-го калібру. На відстані кількох дворів їхнім діям вторують колеги-регуляри.
Злагодженість і співпраця – прекурсор ефективності. Бойові задачі заздалегідь нарізані; ролі детально розписані; фішки акуратно розставлені; діапазон відповідальності встановлено; шляхи аварійного відходу визначені.
За кожним бійцем закріплено конкретну функцію та акцент. Значною мірою війна – це симфонія артилерії, але її неможливо виконати без оркестрової злагодженості колективу.
Мінометники часто жартують від душі. А гумор допомагає від кашлю, застуди, артеріального тиску і депресії.
Кожен згадує як "саджав буряки" у Кам’янці, Жованці, на Світлодарці чи промці. Їх аграрний кураж не раз призводив до успішної трепанації бліндажів зі згорбленими спинами дохлих окупантів.
Обрис міни, що свистить у тім’я ворогу нагадує столовий буряк з розпущеним хвостиком. Момент детонації – точка неповернення.
Війна позбавлена романтичного шарму, якщо вона проходить без кави у термосі та м’ясистої багнюки під ногами. Тому перед початком бою картонні стаканчики з паруючою арабікою розходяться по мозолистим рукам бійців.
Щойно бусоль відпрацювала свою партію і приціл шайтан-труби виставлено на ціль. За кілька хвилин "пташка" (квадрокоптер) здійметься у повітря; на його борту всевидяче око камери, завдяки якому коригувальник бачитиме на екрані планшету прицільність паркування мін.
«Дай дві поділки вліво і 5 метрів на себе», – звертатиметься його голос у рації до навідника міномету. І коли в ефірі прошипить "повтори" – це означає що міна влучила "у десяточку".