Відомо, що творча родина Мясоєдових була тісно пов’язана з Полтавою впродовж тривалого часу.
Відомий художник-передвижник Григорій Мясоєдов у 1889 р. придбав у Павленках маєток, який став місцем, де зустрічалася творча еліта Полтави на рубежі ХІХ-ХХ ст. (зараз – Полтавська гравіметрична обсерваторія).
Його син Іван (псевдонім Євген Зотов) також став художником, отримав початкову художню освіту у рисувальних класах свого батька у Полтаві. Екстраординарний живописець і графік, Іван увійшов в історію образотворчого мистецтва як творець на міфологічну тему з глибокою символікою, завдяки чому став відомим ще за життя у Західній Європі.
Проте у своєму серці митець очевидно завжди тримав спогади про Україну, яку йому довелось покинути у зв’язку з революційними подіями. Про це свідчать незвичні для манери автора зображення Павленків та простих українських пейзажів.
Маловідомим є короткий сюжет зі спогадів Валентина Ніколаєва, який у 1919 р. очолював Народний музей Полтавщини, тобто в той час, коли Іван Мясоєдов покидав Полтаву. У будинку художника, де він бував, йому особливо запам’яталася картина «Аргонавти», за яку автор власне й отримав звання художника, а також колекція фото натурщиць, яку митець особливо цінував.
Коли до Полтави увійшли радянські війська, працівниками музею було обстежено будинок Івана Мясоєдова на предмет його картин, адже він не міг забрати з собою всі свої твори. Довго не вдавалося нічого знайти, однак коли шукачі простукали всі стіни, в одній з них вдалося виявити схованку, де були майстерно заховані картини і фото.
Таким чином, покидаючи батьківський маєток, Іван Мясоєдов очевидно мав намір повернутися, лишивши тут цінні речі. Однак доля розпорядилася по-іншому: отримавши визнання, художник затримався у Ліхтенштейні, де й до сьогодні існує картинна галерея на його пошану. На пострадянському просторі Мясоєдови широко відомі як російські художники, однак варто пам’ятати, що їх біографія і картини говорять про любов до України, зокрема до Полтави.
Юрій Пуголовок, кандидат історичних наук