Created with Sketch.

Сьогодні християни східного обряду святкують Трійцю – день народження Церкви

20.06.2021, 12:07
Фото: Блог Метро

Також цей день відомий під назвою «П’ятдесятниця».

Сьогодн Трійця – одне з головних християнських свят, яке щорічно відзначають християни як східного, так і західного обрядів. 

Свято присвячене Пресвятій Трійці: Богу Отцю, Богу Сину і Святого Духу.

У свято згадується і прославляється зішестя Святого Духа на апостолів. 

Так, як йдеться у Євангелії, на 50-й день після воскресіння Христового апостоли зібралися в Єрусалимі. Переповідається, що перед ними в світлі і сяйві з'явився Святий Дух. Після цього апостоли отримали здатність зцілювати і пророкувати, а також говорити на різних мовах, щоб нести кожній людині на Землі слово Боже.

З історії відомо, що Церква почала широко відзначати Трійцю з четвертого століття, після того, як визнала існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів.

Святе письмо повідомляє, що у день Трійці, коли апостоли почали проповідувати різними мовами, до християнської церкви долучились декілька тисяч людей. 

Власне, тому день Трійці, або ж день зішестя Святого духа часто називають днем народження Церкви. 

Також цей день відомий під назвою «П’ятдесятниця», оскільки це – п’ятдесятий день після Великодня.

В цей же день існує традиція прикрашати храми та оселі зеленню і це дуже давня традиція, яка  має дохристиянську історію і походить з прадавніх часів.

За старих часів люди зустрічали цей день дуже врочисто. Хати прикрашали живими квітами, зокрема, любистком, гілками дерев, травами, чебрецем, м'ятою, соном.

Традиція прикрашати житло зеленню зберіглася і донині. 

Читайте також
Новий указ Зеленського про державні свята показав, на кого спирається чинна влада
Новини
Вітаємо мусульман України зі святом Курбан-байрам
Новини
У Полтаві з кранів потекла освячена вода
Полтава
Голодомор 1932-1933. Учительські фонди
Історія
Нація — це згуртована освітою спільнота
Історія
Проєкт «Україна Інкогніта» врятує старовинну італійську віллу на Вінниччині
Історія