Маю погані новини для директора НАБУ Семена Кривоноса.
Як повідомляє New York Times, заступник помічника Державного секретаря США Крістофер Сміт нещодавно зустрічався з хазяїном Білорусі Лукашенком, домовлявся про умови послаблення антибілоруських санкцій і привіз з Мінська трьох громадян, звільнених Лукашенком з в’язниці – американця та двох білорусів.
Власне, неприємність для Семена Юрійовича полягає не в сюжеті, описаному заокеанською газетою, а в прізвищі високопоставленого американського дипломата.
Напевно, Кривонос не знає, що Крістофер Сміт – це колишній керівник НАБУ.
Точніше – колишній керівник відділу з правоохоронних питань посольства США в Україні, який фактично керував НАБУ за часи президента Порошенка. Саме до Крістофера Сміта самопроголошений директор НАБУ Ситник носив документи з грифом «таємно» і «цілком таємно» і саме Крістофер Сміт вирішував, яке кримінальне провадження розслідувати, а яке – закривати.
Зокрема, Крістофер Сміт наказав закрити так звану «справу про наплічники Авакова» (у цьому нема нічого дивного з огляду на те, що Аваков активно співпрацював з американськими спецслужбами). Про це тодішній керівник САП Назар Холодницький розповів керівнику шостого відділу САП Сергію Козачині. Але в кабінеті Холодницького Ситник встановив прихований мікрофон, ця розмова була записана й протокол НСРД Ситник передав у посольство США.
Про «справу про наплічники Авакова», роль американських дипломатів у її закритті та про те, як Ситник і Холодницький записували розмови один одного й носили ці записи в американське посольство, я ще в 2020 році розповів у статті «Як черві (с)».
Тому зараз я поясню Кривоносу, які неприємності на нього очікують.
Річ у тім, що Семен Юрійович сподівався, що нова американська адміністрація не узнає, що коїлось в НАБУ за часи Ситника, оскільки іноземними партнерами вирішено провести аудит діяльності НАБУ тільки за 2023-2024 роки.
І тому, мовляв, можна буде водити за ніс Держдеп, приховуючи матеріали про те, як Ситник, Лещенко й Трепак під орудою представниці ФБР Карен Гріневей в 2016 році роздмухували «справу Манафорта», допомагаючи Гілларі Клінтон на президентських виборах, як Ситник спускав на гальмах справу проти Злочевського, як Ситник на прохання Сема Кісліна блокував рахунки «Ощадбанку» в сподіванні зняти арешт з коштів Арбузова. А ще Кривонос сподівався, що можна безкарно переконувати нове керівництво Держдепу, що в НАБУ немає матеріалів на Авакова. Бо навіщо Кривоносу, на якому нема де тавра ставити, лаятись із Ситником і Аваковим, які мають повне досьє на Семена Юрійовича?
Але, насправді, в нинішній адміністрації Трампа є люди, які достеменно знають, що американські хазяї коїли в Україні руками Ситника.
І тепер ці люди будуть робити крайніми не себе чи своїх колег по Держдепу (наприклад, того ж Дж. Кента), а Ситника та Кривоноса, який вчасно не доповів.