6 червня 2012 році в центрі Полтави, на вулиці, в оточенні адміністративних установ і будівель міської влади, СБУ затримує вельми цікаву особу.
Ім’я цієї людини Василь Вергелес – пересічним полтавцям і журналістам навряд чи про щось скаже. Але про нього як мінімум чули в кабінетах міськвиконкому, а в деяких посадовців ім’я цієї людини роками викликало асоціацію з додатковим прибутком. Підприємці, які хотіли в Полтаві отримати в міськраді дозвіл, або позитивне рішення по земельних питаннях, повинні були звертатися до цієї людини. Перші роки каденції мером Олександра Мамая він відіграв важливу роль в схемі корупційних стосунків: полтавський бізнес – полтавська влада. Саме він передавав готівку з рук до рук, і, відтак, знав хто, скільки і за що бере.
І саме під час однієї з таких передач готівки Вергелеса «на гарячому» затримали співробітники спецслужби.
Затримання тоді в 2012 році, лишилось непоміченим ЗМІ. Воно стало можливим завдяки принциповості одного з підприємців, який вважав несправедливим платити чиновнику хабар за те, на що безоплатно мав право за законом, і поскаржився на вимагання до найменш залежного від міської влади правоохоронного органу.
Жодного зі своїх хазяїв Василь Вергелес до сьогодні так не здав.
Сума з якою затримали Вергелеса – 67 тисяч гривень, це понад 8 тисяч доларів на той час.
По закінченню розслідування справа особливо важливого корупціонера надійшла на розгляд в Октябрський районний суд Полтави. Очевидно, що для багатьох у владних кабінетах полтавської мерії було важливо щоби процес Вергелеса пройшов якомога тихіше і не зачепив «зайвих» людей.
Врешті з цим завданням суд впорався. Допомагала йому в цьому прокуратура.
Головуючим суддею по справі був призначений сам голова райсуду – Олександр Струков. Про сумнівні і неправосудні рішення якого уже тоді багато писали полтавські ЗМІ.
З матеріалів СБУ, які надійшли до суду, випливало, що загальна сума хабара мала скласти 186 тисяч гривень. Більша частина з них, 177 тисяч, мали піти чиновникам мерії, імена яких так і не прозвучали, і в «Полтаваобленерго». Вергелеспід час судового розгляду стверджував, що хабар брав сам. Судді і прокурори, маючи таку очевидну нестиковку, чомусь не стали вдаватися в ці подробиці.
Зі свого боку відсутність зайвих питань до Вергелеса, рука об руку із суддею, забезпечила і прокуратура, яка представляла державне обвинувачення.
Після затримання злочинця управління СБУ практично втрачає вплив на справу.
Натомість в структурі обласної прокуратури існує відділ «нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва». Це орган супроводжує справи СБУ. В Полтавській обласній прокуратурі на той час його начальником був і продовжує очолювати зараз Юрій Розанов.
А це вже скан винесеної судової постанови – вироку по справі Вергелеса.
В переліку його адвокатів таке саме прізвище – Розанова М. В. Це не збіг. Адвокатом Вергелеса була дружина прокурора Розанова, який мав явний вплив на перебіг цієї справи.
В свою чергу головуючий процесом суддя Олексадр Струков «не помітив» те, що справу з обох боків – державне обвинувачення хабарника і його захист вела одна родина. Забезпечив він також лояльне ставлення суду як до обвинувачуваного так і до інтересів тих, хто за ним стояв і кому він передавав гроші. Жодне прізвище чиновників міськвиконкому, або посади так і не прозвучали, ані в обвинувальному акті, ані під час судових засідань.
Як результат гладкості процесу, суддя Струков 10 червня 2013 року виносить дуже гуманний вирок.
Василя Вергелеса засуджують до чотирьох років позбавлення волі – докази СБУ беззаперечні. Але жодного дня за решіткою він так і не провів – тим же вироком, тепер вже завдячуючи судді, він отримує дворічну відстрочку з випробуванням.
Як можна побачити, в постанові не була застосована і конфіскація майна – традиційна для учасників кримінальних злочинів за корупційною статтею. При сумі хабара 67 тисяч гривень суддя накладає штраф на Вергелеса всього п’ять тисяч гривень – меншовартість штрафу не правочинне саме по собі. І все. Це небувала гуманність для українського суддівства.
Через це підприємцю, який ризикнув піти проти сталої схеми міськвиконкому, пізніше довелося самотужки стягувати віддані гроші, без допомоги прокуратури – в порядку цивільного позову.
Але і тут Феміда, в особі «суддів – друзів мерії», допомогла Вергелесу.
Постраждалий пише апеляційну скаргу на рішення Струкова через його м’якість. Його справа, і це ще один збіг, потрапляє від рук головного судді Октябрського району Олександра Струкова до рук Андрія Рябішина голови Апеляційного суду Полтавської області. Який, у свою чергу, швидко, без зайвих запитів, посилаючись на завершення розгляду кримінальної справи, залишає скаргу без задоволення а рішення Октябрського райсуду без змін.
Тим часом Струков в своєму суді скасовує арешт майна Вергелеса, тобто фактично кінцеве відпускає з рук правоохоронної системи «корупційну прокладку» мерії.
Все вилучене під час обшуку у Вергелеса, а це готівка і понад сто граммів золота – Струков постановляє повернути засудженому.
Те, що вже місяць на майно Вергелеса накладене виконавче провадження суддею Струковим при цьому зовсім не бентежить.
Таке рішення є однозначно порушенням суддівської присяги.
Внаслідок цього Вергелес забирає майно і благополучно зникає з поля зору правоохоронної системи.
Постраждалий підприємець Терещенко, єдиний, хто сьогодні продовжує добиватися справедливості по справі. Наприкінці минулого року Василь Вергелес оголошений у розшук, а вже у 2015-му видана постанова на арешт.
Якщо Полтаві пощастить, і ця людина знов потрапить до рук правоохоронних органів – йому непевне буде що розповісти не тільки про чиновників мерії, але тепер і про діючих суддів і співробітника прокуратури, котрих оминула люстрація. Але щоб змусити цю людину говорити необхідно усунути від будь-якого впливу всіх, хто був замішаний в справі – співробітника прокуратури який на пару з дружиною веде сімейний підряд «саджай-випускай», а головне – керівників двох судів: Октябрського районного Олександра Струкова і обласного Апеляційного Андрія Рябішина.
Гнап Нерушима