Як столичні райсуди намагаються працювати в умовах відсутності енергопостачання і що в них виходить.
У жовтні-листопаді 2022 року українські суди стикнулися зі справжньою кризою судочинства – внаслідок ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі ефективність судочинства, наприклад в Києві, впала майже до нуля.
Як розповіли «Судово-юридичній газеті» у районних судах Києва, удари ворога по енергетичній інфраструктурі застали суди зненацька – суди не були забезпечені для роботи в умовах енергокризи ні матеріально, ні організаційно.
Перш за все, районні суди Києва, навіть центральні районні суди, чомусь заздалегідь не були забезпечені генераторами та терміналами Starlink.
Це при тому, що в межах територіальної юрисдикції того ж Шевченківського районного суду Києва знаходиться велика кількість органів досудового розслідування, наприклад Головне слідче управління СБУ, яке здійснює досудове розслідування кримінальних проваджень відносно осіб, які підозрюються у вчиненні колабораційної діяльності, державної зради, порушенні законів та звичаїв війни тощо.
У підсумку, замість того, щоб здійснювати правосуддя навіть в умовах, коли значна частина столиці знаходиться без світла, судді та працівники апаратів районних судів Києва, як і значна кількість громадян, так само сидять без світла та не здійснюють правосуддя.
За умови відсутності світла, у канцелярій судів обмежені робочі можливості, не реєструються процесуальні документи, не працюють системи аудіо- та відеофіксації судового процесу, не працює система електронного документообігу та програма «Д-3».
У такій ситуації працівники апаратів судів в основному займаються впорядкуванням документації та справ – підшивкою, описом, нумерацією справ і т. п.
Проблеми додає і те, що суди, так само як і громадяни, стали заручниками відключень світла поза графіком. У такій ситуації спрогнозувати, коли саме відбудеться відключення світла і чи надовго, станом на 4-5 листопада просто неможливо.
Аудіо- та відеофіксація судового процесу, а разом з ним і судовий процес, можуть перерватись у будь-яку хвилину, наприклад прямо серед судових дебатів чи проголошення вироку.
Про відкладення судового засідання неможливо заздалегідь попередити учасників судового процесу, які прибувають в суди. У підсумку громадяни вже в суді вимушені або чекати відновлення електропостачання, або погоджуватись на відкладення розгляду справи.
У випадку з цивільними справами іноді громадяни погоджуються на розгляд справ без їх участі, і тоді у суду виникає можливість ухвалити рішення. Однак, якщо сторони наполягають на особистій участі у розгляді справи або за участі їх адвокатів, то такі справи вимушено знімаються з розгляду до кращих часів.
Фактично, зараз судам більш-менш вдається забезпечити лише розгляд кримінальних справ з підсудними, які утримуються під вартою, або справи з обрання запобіжних заходів чи продовження дії запобіжних заходів.
Однак і тут є багато нюансів – судді, обвинувачені, адвокати, прокурори, працівники апаратів судів, конвой просто чекають відновлення електропостачання, а потім судді намагаються за той час, що залишився, встигнути розглянути справи.
У такій ситуації фіксуються непоодинокі випадки, коли захист та особи, що утримуються під вартою, зазначають про те, що робочий час суду закінчився і далі справа розглядатись вже не може.
Окрема проблема – застаріла нормативно-правова база та інструкції, які не відповідають умовам, що склалися після 24 лютого.
Діючі документи ніяк не регламентують діяльність судів в умовах відсутності електропостачання чи мережі Internet, хоча, як зазначала «Судово-юридична газета», в судах вже ставлять питання про те, як діяти в умовах енергетичної кризи, і пропонують дещо спростити судовий процес на час війни.
У Державній судовій адміністрації відомо про проблеми, з якими стикаються районні суди Києва, однак враховуючи, що без генераторів та Starlink залишаються навіть Печерський та Шевченківський районні суди Києва, то навряд чи у ДСА є достатні ресурси для вирішення енергетичних проблем всіх судів столиці.