Стаття Людмили Стельмах (Кучеренко),
президентки Полтавського обласного медіа-клубу
Мабуть, всі чули притчу про хлопчика, котрому не хотілося пасти ягнят. Він кричав: «Вовки, вовки!» На порятунок на вигін прибігали люди, а хижаків наче корова язиком злизала. Тож розбирали свою худобу по домівках, а хлопчик ішов відпочивати. І вдруге селяни прибігли, зачувши лемент: «Вовки, вовки!» Та коли втретє на отару справді напали сіроманці, ніхто не прибіг боронити, бо думали, що пастушок знову бреше.
Власне, ця повчальна історія - про кризу довіри. І вона точно з реального життя.
Криза довіри між керівництвом свинокомплексу ТОВ «Сільські традиції» та мешканцями селища Білики Кобеляцького району на Полтавщині, які п’ятий рік потерпають від неймовірного смороду, хвороб і сплюндрованого довкілля, вже така, здавалося б, глибока, що й дна не видно. Але 4 липня ц.р. свинарі примудрилися поглибити її ще більше, «розвівши» їх, як колись казав незабутній лідер парламентських регіоналів Чечетов, мов кошенят.
А сталося ось що.
Тільки виявилося, що обіцянки-цяцянки: як тхнуло, так і тхне. І якби ж тільки смерділо! В каналізаційному газі, яким накриває не лише Білики, а й сусідні села, - шкідливі речовини. Рівень захворюваності на алергії, шкірні, легеневі хвороби й онкозахворювання піднявся в кілька разів, як і смертність.
Доки представники влади, громадськості й преси наївно чекали в 2015 році урочистого перерізання стрічки на оновлених очисних спорудах свинокомплексу (за первинним проектом у 2011 році передбачалася чотириступенева очистка гноївки аж до виготовлення палетів з сухого гною, а насправді заледве спромоглися на першу - відділення рідкої фракції від твердої, зекономивши чи розікравши кругленьку суму), бізнесмени чітко зрозуміли, що роками годуючи «завтраками» всіх «віруючих» у їхні прожекти, можна спокійнісінько заробляти свої мільйони і без сучасних очисних.
Нині я розумію, що зі списку наївних треба викреслити виконавчу владу. Адже заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий, котрий курирує агропромисловий комплекс, який торік нахвалявся закрити триклятий комплекс, якщо очисні не будуть доведені до потрібної кондиції, якось тихенько відійшов у тінь, наче то взагалі не його справа. А головне серед заходів, ухвалених торік робочою групою під орудою Р.Товстого, – отримання дозволу Кабміну на перевірки відповідними органами стану дотримання проекту реконструкції свинокомплексу вимогам екологічного та природоохоронного законодавства, результати яких, за його словами, мали піти прямо в прокуратуру, не було виконано.
Чи просто так у Р.Товстого зник інтерес до теми, чи свинарі запропонували йому суму, від якої він не зміг відмовитися, можна тільки здогадуватися. Але факт залишається фактом: влада перестала навіть робити вигляд, що захищає інтереси людей. Чомусь розвіюється, мов дим, і інтерес прокуратури та поліції до порушених кримінальних проваджень щодо діяльності свинокомплексу, і екологічна інспекція тільки розводить руками. Люди кажуть: «Мабуть, всі люблять свинину…», а по-науковому це називається корупцією.
І цього року все у ТОВ «Сільські традиції» почало складатися найкращим чином. У травні вони нарешті отримали дозвіл на спецводокористування, яким дозволено використовувати щодоби 600 кубометрів безцінної артезіанської питної води для підмивання свиней і змивання свинячого посліду. А до цього 5 років вони її викачували й без спецдозволу.
Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала свинокомплексу дозвіл на утримання 2500 продуктивних свиноматок, які запроста створюють стадо у 75 тисяч голів. Якщо у 2014 році Департамент агропромислового розвитку Полтавської ОДА рекомендував свинокомплексу скоротити поголів’я свиней до 12 тисяч голів умовно дорослого (відповідно до проектної потужності), що, звісно, зменшило б навантаження на довкілля, то нині ніхто з чиновників про це вже навіть і не згадує…
Єдина проблема у російського, з дозволу сказати, інвестора – пересічні жителі Біликів, які чомусь не хочуть дихати задушливим шкідливим смородом. Ну не можуть селяни зрозуміти, що гроші, які дають свині, - не тхнуть! І навіщо витрачати мільйони російських рублів на очисні споруди, коли можна пустити їх на дивіденди, хабарі чи купити більше снарядів і танків, якими Росія воює на Донбасі?!
Добре, хоч депутати облради на чолі з головою депутатської комісії Ігорем Горжієм виявилися зговірливішими й погодилися надати ТОВ «Сільські традиції» новий термін на реконструкцію очисних споруд – до 15 жовтня нинішнього року.
Ну, здавалося б, робіть собі, старайтеся, раз вам ще раз дали індульгенцію.
Аж недавно (чи юристи підказали, чи самі додумалися?) ТОВ «Сільські традиції» опублікували в пресі й на своєму сайті Заяву про екологічні наслідки реконструкції очисних споруд. Якось уже зуміли переконати білицького селищного голову Юрія Латиша, що треба терміново розглянути цю заяву на позачерговій сесії, хоча кілька місяців тому їхній проект реконструкції очисних споруд депутати селищної ради відхилили, бо теж не повірили тим, хто роками обдурював громаду.
Нинішня заява про наміри – те ж яйце, тільки в профіль. Однак тепер бізнесмени підметушилися й належним чином підготувалися, щоб отримати потрібну їм кількість голосів. Напередодні сесії 4 липня гінці від свинокомплексу об’їхали депутатів (їх – 22). Село є село й тут нічого не приховаєш. Люди стверджують, що ті, хто погодився проголосувати «за» реконструкцію, отримали по 5000 гривень. Я розумію, що зараз люди дуже бідні. Але ви тільки вдумайтеся: продати совість, здоров’я своє й своїх дітей, зрадити виборців, які тобі довірили захищати їх, – за 200 доларів!
Місцеві громадські активісти наполягали, щоб сесія відбулася в Будинку культури, куди могли б прийти всі охочі. Втім, Ю.Латиш проігнорував їхню пропозицію й призначив засідання в маленькій сесійній залі селищної ради: щоб люди «не заважали працювати». Та позаяк у приміщенні не вмістилися всі, хто прийшов, довелося проводити сесію просто неба, на подвір’ї органу місцевого самоврядування.
Це добре, що сесія відбувалася надворі, бо від напруження пристрастей у приміщенні стеля піднімалася б.
Голова тимчасової екологічної комісії, депутат селищної ради Інна Жук доповіла, що комісія рекомендувала сесії не надавати згоду на реконструкцію, оскільки ТОВ «Сільські традиції» хочуть збільшити щодобові викиди гноївки з 300 до 800 кубічних метрів! Це означає не зменшення, на чому постійно наполягає громада, а збільшення поголів’я свиней. Такої кількості посліду фізично не зможуть умістити існуючі лагуни! По-друге, свинарі вочевидь хочуть просто «узаконити» реальну кількість свиней.
Глибокий професійний аналіз Заяви про наміри ТОВ «Сільські традиції» зробив депутат Кобеляцької районної ради попереднього скликання, санітарний лікар за освітою Олександр Бажан. За його словами, це повна імітація, адже так звана реконструкція не містить і згадки про виготовлення палет з висушеного гною та повторного використання для технічних потреб хоча б частини артезіанської води. Та найприкріше, що в заяві немає й слова про зменшення кількості й способи утилізації шкідливих викидів в атмосферу, від яких найбільше потерпають жителі селища.
Сергій Жук, депутат
Полтавської облради - заступник голови профільної екологічної комісії І.Горжія
і одночасно заступник гендиректора ТОВ «Сільські традиції» Ю.Грушевського
(уявили, так?) спробував стати на захист свинарника, так йому не лише пригадали
конфлікт інтересів (його батько, теж депутат облради Микола Жук передав
Коли дійшло до голосування, кожен селищний депутат ставив особистий підпис у колонці «за», «проти» або «утримався». Тим, хто був «за» запропонований свинарями варіант реконструкції, люди стоголосо кричали: «Ганьба!», «Запроданець!», «Перевертень!», «Задник!», «Падлюка!», «Колаборант!», «Свинину любиш?!» і аплодували тим, хто був «проти». Ну не ймуть більше віри біличани тим, хто просить їм повірти, але при цьому діє, як аферист! Люди категорично не вірять у те, що бізнесмени справді хочуть вдосконалити очисні споруди й вимагають закриття свинокомплексу: вже зібрано понад тисячі підписів.
До речі, Інна Жук пообіцяла розвісити копії поіменного голосування чи не на кожному стовпі в селищі, щоб виборці знали, кого ж вони обрали депутатом.
Прикол, як кажуть підлітки, в тому, що вона й не повинна це погоджувати! Адже чинне законодавство передбачає, що при ухвалення рішень, які можуть впливати на стан довкілля (якраз наш випадок), проводяться не сесії, а громадські слухання, до яких широко залучається місцеве населення.
Уже після сесії 4 липня я мала розмову з радником гендиректора ТОВ «Сільські традиції» на громадських засадах, колишнім заступником голови облради Володимиром Марченком, котрий розповів, що бізнесмени достеменно знають, що при розгляді заяви про наміри дозвіл повинна давати не сесія місцевої ради, а громадські слухання, ще й у найдрібніших деталях розповів про процедуру їх проведення. То навіщо ж було ламати комедію з терміновим проведенням позачергової сесії?! З розрахунку, що «номер пройде», і в разі позитивного результату сесії (а «опрацювати» два десятки депутатів, звісно, легше, ніж кілька тисяч мешканців), зробити якусь фальсифікацію документів?!
А напрошується саме таке припущення. Тим більше, що у своєму виступі на сесії селищний депутат попереднього скликання Тетяна Кищенко розповіла про те, що у 2014 році випадково виявила підроблений протокол сесії від 17 липня 2012 року, яким депутати нібито дали згоду… на відкриття свинокомплексу. Секретарем селищної ради, яка відповідає за ведення протоколів, на той час була Наталія Левонтівцева. Оскільки вона не змогла до пуття пояснити, звідки взялося рішення, якого депутати точно не ухвалювали, заявили в міліцію. Правоохоронці оригінал того протоколу вилучили. Але досі так і не відомо, чи порушене кримінальне провадження, в якому воно стані, чи документ просто «продали» зацікавленим сторонам…
Прізвище Н.Левонтівцевої сплило й у повідомленні депутата Кобеляцької міськради Юрія Галушки, котрий представляє інтереси селищної ради в окружному адміністративному суді, де розглядається позов до ДАБІ по скасування штрафу в розмірі 130 тисяч гривень. Інспекція оштрафувала раду за те, що в.о. селищного голови Н.Левонтівцева в 2015 році в декларації про початок робіт з проведення водогону в Біликах буцімто надала недостовірну інформацію про наявність проекту на водогін і свердловину. Проект за свої кошти виготовило ТОВ «Сільські традиції» й передало селищній раді в особі в.о. селищного голови Н.Левонтівцевої.
Потім в ДАБІ надійшла заява нібито від імені колишнього гендиректора свинокомплексу Ігоря Михайлюка (а він стверджує, що нічого туди не писав). Тож Ю.Галушка припустив, що заяву від імені Михайлюка до ДАБІ написала Левонтівцева. ДАБІ приїхало в селищну раду з перевіркою, але Левонтівцева не змогла надати перевіряючим проекту (кудись зник!), через що вони зробили висновок про недостовірні дані в декларації. В результаті селрада може бути покарана мінімум на 130 тис. грн., а то й на 260 тис. грн., якщо вчасно не сплатить штраф! Cвинарі ж унаслідок заборони проведення робіт з прокладення водогону економлять кілька мільйонів гривень і при цьому з чистою совістю кажуть: «Ми щиро хотіли допомогти громаді, так нам же заважають!»
А Наталія Левонтівцева, очільник місцевого осередку Аграрної партії і активістка організації ветеранів АТО, між іншим, з противника свинокомплексу стала завзятим його прихильником.
Отакі от метаморфози і отакий от детектив у Біликах!
Якщо на громадських слуханнях люди скажуть реконструкції очисних: «Ні!», то це означатиме початок юридичної процедури призупинення роботи підприємства. А терпець у біличан урвався…
P.S. 5 липня профільна комісія обласної ради знову розглядала «свинське» питання, а 15 липня збирається провести в Біликах чергове виїзне засідання.