Чи писані закони полтавській аудиторці Ірині Салогуб?
24 червня у Полтавській державній аграрній академії відбувся захист двох дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата економічних наук.
Подія привернула нашу увагу, бо кандидатську дисертацію цього дня захищала Салогуб Ірина Іванівна.
Ірина Іванівна є начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області. Згідно з Положенням про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області основним завданням Управління є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Полтавської області.
І все було б добре, прагнення до навчання та самовдосконалення ніколи не було чимось негативним, навпаки – віталося та заохочувалося.
Якби не оця обставина: до функціональних обов’язків пошуковувачки наукового ступеня Ірини Салогуб входить здійснення контролю на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи). Перепрошуємо за канцелярит, але така вже мова у директив.
Оскільки Полтавська державна аграрна академія належить до об'єктів державній власності, то вона є підконтрольним суб’єктом Держаудитслужби в Полтавській області.
В цьому випадку ми маємо очевидний конфлікт між публічно-правовими обов'язками (здійснення контролю за діяльністю ПДАА) і приватними інтересами державної посадової особи (захист кандидатської дисертації в ПДАА), за якого її приватні інтереси приватної особи здатні неправомірним чином вплинути на виконання офіційних обов'язків або функцій.
Атож, у Ірини Іванівни виник реальний конфлікт інтересів. Вона, за усієї поваги до її особи і прагнення розширити наукові оковиди, не мала права захищати наукову дисертацію в Полтавській державній аграрній академії, яка є підконтрольним суб'єктом Держаудитслужби в Полтавській області.
У зв'язку з цим у нас виникають обґрунтовані сумніви в об'єктивності вченої ради Полтавської державної аграрної академії щодо присвоєння наукового ступеня кандидата економічних наук Ірині Іванівні Салогуб.
Маємо підстави, бо до Ірини Салогуб у нас і раніше виникали запитання. Зокрема, свої умотивовані підозри ми вже викладали у статті про фахові якості аудиторів Держаудитслужби в Полтавській області. «Професіонали», перевіряючи Скороходівську об'єднану територіальну громаду, змогли встановити порушень лише на 138 690 грн., хоча нам, дилетантам, вдалося знайти порушень в закупівлях виконавчого комітету Скороходівської селищної ради на незрівнянно більші суми.
Декларації чиновниці
Крім цього, неупереджений погляд не міг оминути декларацій Ірини Салогуб та її чоловіка Володимира: оприлюднені подружжям відомості щодо наявної у них нерухомості, м'яко кажучи, насторожували.
У 2015 році Володимир Салогуб обіймав посаду начальника ГУ ДСНС України в Полтавській області і дивував громадськість заздрісною скромністю: до декларації ним було внесено кімнату площею 16.4 кв. м в місті Полтаві (власником якої є третя особа) та квартиру в Лубнах площею 60.9 кв. м (власником якої є Ірина Салогуб), придбану в 2015 році за 129213 грн. У той час Ірина Іванівна працювала в Державній фінансовій інспекції в Полтавській області.
У 2016 році Ірина Салогуб стає начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, що негайно потягло за собою суттєві зміни у майновому стані сім'ї Салогубів.
Слідкуйте, панове, за наперстками.
Ірина Іванівна відчужує квартиру в Лубнах за 74 000 грн. Проте, у власності Ірини Салогуб та її чоловіка виринає 20% іншої квартири у місті Лубни площею 43 кв. м, право на володіння якою було набуте у… 1996 році. Ще на зорі української незалежності і становлення чеснот державних службовців. Себто, ця квартира мала бути внесена і до попередньої декларації, котру подавав Володимир Салогуб.
Наші пошуки лубенських метрів законослухняного подружжя в декларації 2016 року успіхом не увінчалися.
Натомість відзначимо – до тієї декларації Салогубами було внесено кімнату площею 16.4 кв.м у місті Полтаві (власником якої є третя особа).
У 2017 році в декларації Ірини Салогуб з'являється інформація про ще двох членів родини декларанта: її матір та свекруху. Як ви вже здогадалися, «третьою особою», котра безкоштовно здавала в оренду кімнату в м. Полтаві, є мати Ірини Іванівни.
З наступним відчуженням частки квартири в Лубнах, коли сім’я Салогуб повністю перебирається до Полтави, декларації держслужбовців приростають об’єктами нерухомості, розташованими в Полтаві та Полтавському районі, як грибами у дощове літо. Це й квартира в Полтаві площею 57,2 кв. м, й земельна ділянка у с. Копили Полтавського району (вартістю 100 000 грн.), придбані якоюсь небідною Надією Ігорівною Марудою у 2017 та 2016 роках.
Встановлюємо, що небідна пані Надія є матінкою Ірини Салогуб і паралельно завзятим колекціонером нерухомості: у 2014 році придбала квартиру в м. Полтаві площею 78,2 кв. м за 547 400 грн., в 2017 році – паркомісце площею 26.5 кв. м за 160 000 грн.
Декларація аудиторки за 2017 рік нам повідомляє, що Ірина Салогуб частково (чи повністю) профінансувала будівничі забаганки своєї матінки, хоч останній того року і не вдалося завершити будівництво будинку в селі Копили.
Декларації Салогубів за 2018-2019 роки поспіль ставлять наперстки на паузу: Ірина Салогуб задекларувала право користування квартирою у м. Полтаві площею 78,2 кв. м, а її чоловік вніс до декларації право користування паркомісцем площею 26,5 кв. м, які належать на праві власності матері Ірини Салогуб.
Мама любить нерухомість
Ірина та Володимир Салогуби з 2017 року є церковними мишами і їх злиденність фіксується документально – за душами жодного дециметра нерухомості! Єдиними значними витратами у ці роки стало придбання у 2015 році автомобілів SUBARU TRIBECA 2006 року випуску та HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску. Чим вже ці автівки не підійшли нашим безсрібникам, невідомо (у деклараціях про це не пишуть), але транспортні засоби у 2017 році пішли за 660 000 грн., хоча двома роками раніше році їх було придбано за 240 000 грн.
Маржа у 400 000 грн. на десятирічних автівках, звісно, наштовхує на спогади про потрійний виграш джекпотів Олегом Валерійовичем Ляшком, але свічки ми при оборудці не тримали – то ж доводиться змиритися з вибриками ринку.
Після дивного, але ж якого успішного!, відчуження двох автівок родина Салогуб купила у 2017 році автомобіль BMW 523I 2010 року випуску за 530 000 грн.
Відсутність власної нерухомості у сім'ї Салогуб нагадує ще одну історію. Чи треба називати прізвище народного депутата України, у котрого «мама любить швидкість»?! По всьому, у Ірини Салогуб мама любить нерухомість, адже має у власності житловий будинок площею 163,8 кв. м у с. Копили Полтавського району (право власності набуто в липні 2017 року), квартиру площею 57,2 кв. м у місті Полтаві (право власності набуто в березні 2017 року), квартиру площею 78,2 кв. м у місті Полтаві (право власності набуто в травні 2014 року), паркомісце площею 26,5 кв. м у місті Полтаві (право власності набуто в березні 2017 року).
І все було б нічого, наші мами взагалі непередбачувані, але, згідно з декларацією Ірини Салогуб за 2017 рік, Надія Ігорівна Маруда отримала всього-на-всього 17 884 грн. пенсії. Тому навіть 50 000 грн., отримані Надією Марудою за вдале відчуження частини квартири в Лубнах, не можуть пояснити фінансову базу нестримної тяги жіночки до вартісної нерухомості.
Доходи, витрати та заощадження
Проаналізувавши наявну інформацію, ми отримали уявлення про доходи, витрати та заощадження Ірини та Володимира Салогубів.
Пропонуємо озброїтися калькуляторами і, як би це було некомільфо, порахуємо чужі гроші.
За період з 2015 до 2020 року Ірина Салогуб отримала 2 102 357 грн. доходу, члени родини – ще 2 919 130 грн. (у 2017 році враховувалися доходи тещі та матері Ірини Салогуб). Всього за п'ятирічку родина збагатіла на більше ніж 5 000 000 грн.
З витратами дещо інша ситуація – за п'ять років Ірина Іванівна з родиною витратили 621 300 грн. Це стверджується у декларації. Логічно припустити, що різниця від сальдо-бульдо мала б бути зафіксована у заощадженнях.
Не тут то було. Індуктивно-дедуктивних здібностей розслідувачів виявилося замало для відслідковування руху салогубових статків. Заощадження сім'ї держслужбовців так миготіли, що нам ледве вдалося стабілізувати увагу на 2020 році: пані Ірина Салогуб тут задекларувала 125 000 грн., 42 000 доларів, 1600 євро готівкою та 30 448 грн. на банківському вкладі.
І прапор би їй у руки. Залишилося по-доброму позаздрити роботящій родині та побажати династії держслужбовців усіляких гараздів у непевні часи пандемії. От тільки чому ви, шановна аудиторко, а наразі практично вже й кандидат наук, отак навантажили свою вже не вельми молоду маму?
Це ж ми, правда, не вигадуємо, що усе записане на маму (припускаємо!) є приховуванням неправомірної вигоди від службової діяльності? Ні-ні, хотіли б помилитися, але гіпертрофована пристрасть мами до нерухомості, як на нас, пояснюється лише непрофесіоналізмом компетентних служб.
Щодо ситуації із захистом наукової дисертації у підконтрольному виші. Ірино Іванівно, якось на дозвіллі спробуйте з'ясувати десь глибоко у собі, наскільки вчинене Вами корелюється з параметричними властивостями концепту. На тлі Ваших маніпуляцій у деклараціях повага до базових принципів державної служби і наукової доброчесності, даруйте, зникає.
Ще запитання – на яких підставах вчена рада та керівництво Полтавської державної аграрної академії прийняли до аспірантури та допустили до захисту наукової дисертації Ірину Салогуб? Застосовані ними правила та принципи прописані коли б не в Кримінальному кодексі.
Багато питань у нас виникає і до компетентних органів, котрі не спромоглися перевірити полтавську аудиторку. Ми розуміємо, що набивання власних кишень є більш пріоритетним завданням, але і про функціональні обов’язки забувати не слід.