Від московських офшорів до Помпео у ролі «обличчя» проєкту.
Я довго не писав про компанію «Файєр поінт», яка отримала 13 ярдів від Міноборони — а раптом «Фламінго» усе ж таки полетить… Але вчора компанія сама трохи прочинила капот, тож і я трохи додам.
Директор і власник 2,5% — Єгор Скалига (1974 р.н.), велику роль у компанії відіграє його брат Ростислав (1967 р.н.). Обидва справді займалися кіновиробництвом — не бачу в цьому нічого зазорного. Скалиги — потомствені київські інтелігенти: дід Никифор Скалига був наркомом землеробства УРСР (розстріляний у 1937 р.), батько — Віталій Скалига, висококласний технар з вражаючим списком винаходів і патентів (йому, між іншим, 95 років). Ростислав Скалига довгий час проживав у москві. Там же одружився у 2011 році, там же мав кілька невеликих фірм (давно закриті). російського громадянства НЕ отримував.
97,5% «Файєр поінта» належить Штілєрману Денису Леонідовичу (1974 р.н., Київ), він же називає себе генконструктором. Загадковий чоловік, адже прізвище змінив нещодавно і в українських реєстрах не світився (хоча ідентифікувати його нескладно). Київлянин, але колишній громадянин рф. Навчався у Московському фізико-технічному інституті, який був кузнею кадрів для оборонки, зокрема ракетної. Хоча Денис каже, що за фахом не працював.
Побіжний аналіз бізнесу Штілєрмана (за старим прізвищем) показав, що в нього було:
кілька серйозних фірм у рф (зокрема аграрних). Усі закриті;
десятки гектарів землі під забудову в Московській області, які відійшли «російському» рантьє-мільярдеру, бо Денис набрав кредитів під 30 млн доларів у російському банку і не повернув. Нібито щось залишилося на Рубльовці.
На його батька записано щонайменше три офшори:
ARCHER ENTERPRISES S.A. — під багатомільйонний кредит,
HAYCRAFT RESOURCES INC. — заснувала кілька московських фірм (закриті),
для чого третій офшор QUARTER DEVELOPMENT CORP. — я не знайшов.
На матір Штілєрман нещодавно записав серйозний проммайданчик (викупив у громадян США).
У соцмережах виступає за повернення ядерного статусу, ярий антитрампіст. Штрих: на своєму акаунті Штілєрман поставив юзерпік — автопортрет художника Кирила Троценка, близького друга Ростислава Скалиги.
Штілєрман каже, що Міндіча від «Файєр поінта» він «відрізав». На «плівках Міндіча» той проходить під кличкою «електронік» і з невідомих причин відвідував бек-офіс. У «Файєр поінті» офіційно був працевлаштований Фурсенко (рьошик), який нібито вивозив дружину і дітей Штілєрмана з рф (можливо, на це й пішла та «двушка в москву»). У «Файєр поінті» працював і Ігор Хмельов — менеджер Міндіча, який тримав його частку в Айбокс-банку та мережі терміналів.
Нещодавно обличчям «Файєр поінта» став Майк Помпео — директор ЦРУ й держсекретар у першу каденцію Трампа. Помпео також — обличчя «нових» акціонерів «Київстару», який мали конфіскувати у Фрідмана, але вивели на Nasdaq, начебто залучили транснаціоналів і таким чином убезпечили від націоналізації. Угоду висвітлювали Єрмак і Свириденко, які відвідали біржу у США. Відповідно, захід Помпео у «Файєр поінт» як би натякає, що до капіталу днями зайдуть «справжні» інвестори під крилом того ж Алі-Баби.
Якщо прототип «Фламінго» навіть із половиною зазначених ТТХ піде в серію — це може засмутити американського виробника «Томагавків». І не лише через демпінг. Достатньо згадати, як Америка зреагувала, коли китайці через Т. Фіалу намагалися викупити в нас застарілу «Мотор-Січ».
Вперше «Файєр поінт» із Міндічем пов’язало видання «Kyiv Independent», яким керує Ольга Руденко, партнеркою якої в ГО «Фонд вільної преси» є Невмержицька Олена Михайлівна (1987 р.н.), яка у 2022 році керувала ТОВ «БТС Медіа Україна» (видання про крипту), що належить Сергію Троню — боковику Уважаємого Нурика, який у Гудка нібито був «по мокрому». Тепер Тронь із Нуриком стали великими криптанами і колекторами. Скупили «Конверсбанк», частину активів «Діамантбанку», коли фронтили там Мартиненка.
Претендували на «Промінвестбанк» (російський ВЕБ). Партнерять з Ігорем Вороновим і Льонею Крючковим у роздяганні Жеваги. Загалом порочні зв’язки можна знайти не лише у наших «ракетників», а й у «вільної преси», яка їх мучить.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»