Бадгіри Йезда: як іранці охолоджували оселі на 15°C без електрики.
У місті Йезд (Іран) бадгіри використовували протягом 2500 років для зниження температури в приміщеннях на 12–15 °C без електрики, долаючи пустельну спеку за допомогою найгеніальнішої у світі технології природного охолодження.
Опис вітроуловлювачів (бадгірів) загалом достовірний і підтверджується науковими, архітектурними та історико-культурними джерелами.
Ось ключові факти, що підтверджують цю інформацію:
✅ Що підтверджується історично та технічно:
1. Бадгіри — традиційні вітряні башти
Ці архітектурні елементи справді використовувалися в Ірані, а також у Єгипті та інших спекотних регіонах.
Існують тисячолітні зразки, багато з яких досі функціонують.
2. Принцип роботи ґрунтується на природній вентиляції та охолодженні:
Башти вловлюють вітер з різних напрямків.
Повітря спрямовується вниз каналами, проходячи через вологі поверхні, басейни, глиняні стіни — завдяки цьому температура знижується.
Використовується ефект тяги: тепле повітря піднімається вгору і витягується, а знизу втягується прохолодне.
Підземні канати (канати або канати) — це давня система підземних водогонів, яка справді застосовувалася у поєднанні з бадгірами.
3. Ефективність охолодження до –15 °C
За різними дослідженнями, температура в приміщеннях могла бути на 10–15 °C нижчою, ніж надворі, особливо в добре спроєктованих будівлях.
Бадгіри здатні забезпечувати потік повітря до 60 кубометрів на хвилину, а найбільші — на рівні сучасних вентиляційних систем.
4. Екологічність і стійкість.
Ці системи не потребують електрики.
Вони використовують природні закони термодинаміки та фізики, при цьому мінімально втручаючись у довкілля.
Сьогодні архітектори по всьому світу вивчають бадгіри для впровадження пасивних систем охолодження в стійкому будівництві.
5. Місто Йезд внесене до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО у 2017 році.
Серед причин — унікальні кліматичні адаптації, зокрема бадгіри.
Історія про бадгіри Йезда в Ірані — це справді один із найнадихаючих прикладів стійкої архітектури. Ці технології — не лише культурна спадщина, а й можливий шлях у майбутнє в умовах кліматичних викликів.