На саміті НАТО в Анкарі союзники домовилися пришвидшити створення ракет із дальністю від 300 до понад 2 тис. км.
Європейські країни НАТО прискорюють розвиток власних далекобійних ракетних систем, оскільки США скорочують військову присутність у Європі, а постачання американського озброєння стає менш передбачуваним.
На саміті НАТО в Анкарі союзники домовилися пришвидшити створення ракет із дальністю від 300 до понад 2 тис. км, повідомляє The Economist.
Дванадцять країн НАТО, серед яких Велика Британія, Франція та Німеччина, домовилися інвестувати 50 млрд доларів у спільну розробку далекобійних ракет протягом наступного десятиліття. Окремо шість держав запускають програму створення наземних ракет, які є дешевшими та простішими у виробництві, ніж морські або авіаційні.
Додатковим поштовхом стало рішення Пентагону відмовитися від розгортання в Німеччині американських крилатих ракет Tomahawk і пускових установок Typhon, яке раніше анонсувала адміністрація Джо Байдена. Хоча Дональд Трамп погодив продаж Німеччині 400 ракет Tomahawk із поставкою до 2029 року, експерти сумніваються, що цей графік вдасться виконати через виснаження американських запасів.
Тому Берлін шукає швидші рішення. Серед претендентів на майбутні контракти — спільне підприємство Rheinmetall і нідерландської Destinus, американсько-ізраїльська Covenant, а також можлива співпраця з німецькою Diehl Defence. За даними The Economist, Німеччина прагне отримати нові далекобійні ракети вже наступного року та уникнути залежності від американських комплектуючих, які можуть обмежувати їхнє застосування.
Аналітики вважають, що дешевші крилаті ракети можуть стати тимчасовим рішенням до появи нових високотехнологічних систем у 2030-х роках. Водночас їхня ефективність значною мірою залежатиме від розвитку європейських систем розвідки, спостереження та цілевказання, які наразі істотно залежать від США.
Європейські країни вже кілька місяців шукають спосіб швидко наростити власні далекобійні спроможності. Одним із кроків став продаж Німеччині крилатих ракет Tomahawk. Водночас Берлін не припиняє пошуку європейських альтернатив. Цьому сприяє невизначеність щодо термінів поставок, а також ризик згортання американського ракетного розгортання в Німеччині.