Трохи про доброчесність та моральні принципи й дотримання вимог Закону.
Загальновідомо що 15 серпня 2023 року пана Маселко було обрано членом Вищої ради правосуддя від Верховної ради України. Для цього навіть стали у нагоді депутати ОПЗЖ, якщо б не вони, не бачив би пан Маселко цієї посади, але зараз трохи про інше.
Відповідно до норм КАСУ позов можна подати за місцем реєстрації відповідача, або для спрощення захисту від свавілля державних органів за місцем реєстрації (фактичного проживання) позивача.
І що ми бачимо. Взірець доброчесності, член громадської ради доброчесності і всіляких інших рад створених за участі іноземців, сертифікований Етичною радою та її міжнародними експертами член ВРП, подає позови у Львові до київських установ, не дивлячись на те, що мешкає вже досить тривалий час у Києві. Тобто обидві сторони у Києві.
Які два важливих висновка можна зробити:
Ніхто ж не повірить, що судді не знають, що пан Маселко член ВРП і мешкає у Києві, таким чином вони замість заявления собі самовідводу, сприяють пану Маселко у зловживанні правами, на мій погляд та й на погляд будь-якого стороннього глядача.
Чи можна вважати рішення судді, який знає, що справу він не має права розглядати, законним? Питання риторичне.
Всім вже зрозумілі моральні принципи тих кого відібрала Етична рада та яким чином закладено конфлікт і підрив довіри до ВРП де є такі члени.
За процедурою ми звернемось до Верховної ради України з вимогою відкликання свого представника.
Треба очищати судову гілку влади та запобігати будь-яким спробам її скомпрометувати з середини.
Вірю у ЗСУ, незалежний суд та перемогу