До КС надійшло подання 47 народних депутатів щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
Про це повідомив Укрінформ. Текст подання, яке направили народні депутати Григорій Мамка і Олег Волошин ("Опозиційна платформа - За життя"), оприлюднено на сайті Суду, повідомляє Укрінформ.
Народні депутати, зокрема, зазначають, що ст. 368-5 ККУ не відповідає статтям 1, частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8 Конституції.
Зокрема, ініціатори подання апелюють до рішення КС від 26 лютого 2019 року, яким було визнано неконституційною ст. 368-2 ККУ, що також передбачала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
На думку авторів подання, до кримінальної відповідальності може притягатися посадова особа, "яка хоч і набула у власність активи, вартість яких більш ніж на шість з половиною тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, однак набуття таких активів відбулося виключно за рахунок законних доходів членів її сім'ї".
Парламентарії вказують, що використання у диспозиції частини першої статті 368-5 ККУ такої юридичної конструкції, як «перевищує її законні доходи», породжує правову невизначеність, оскільки неможливо однозначно визначити, за який саме період необхідно буде рахувати доходи відповідної особи для встановлення у її діяннях складу злочину у вигляді незаконного збагачення.
Автори подання вважають, що покладення на посадову особу обов'язку доведення непричетності до активів іншої особи суперечить конституційним приписам частин першої, другої статті 62 Конституції, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Нардепи вказують, що "ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину".
У поданні йдеться, що стаття 368-5 ККУ дозволяє поширити свою дію на діяння, що були вчинені до набрання нею чинності, а тому не відповідає статті 58 Конституції.
Народні депутати також оскаржують ст. 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
Автори подання оскаржують положення закону "Про запобігання корупції", у якому йдеться, що має декларуватися майно дітей посадовців, які не досягли повноліття незалежно від їхнього спільного проживання, а також осіб, які разом проживають і пов'язані спільним побутом, але не перебувають у шлюбі. Оскаржується і норма цього закону, яка надає право проводити моніторинг життя посадовців.
Оспорюються також положення Цивільного процесуального кодексу, згідно з яким справи про визнання необгрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом.
Автори подання також просять перевірити на конституційність положення закону "Про прокуратуру", згідно з яким представлення інтересів держави в суді у справах про визнання необгрунтованими активів і стягнення їх в дохід держави здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
26 лютого 2019 року КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення
Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем - позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Після цього рішення КС були закриті 65 кримінальних справ НАБУ стосовно високопосадовців, які були порушені за фактом їх незаконного збагачення.
У 2019 році Верховна Рада затвердилак нову статтю 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення