Дев'ять років життя жінка провела у підпільній боротьбі, а ще 14 – в радянських концтаборах
Відома львів’янка, зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича Ольга Ільків померла на 102-му році життя.
Про це інформує пресслужба Львівської міської ради.
«Легендарна жінка, що присвятила все своє довге, насичене життя служінню Україні. За її спиною – роки переслідувань, радянських тюрем та важкої щоденної боротьби. Незбагненна втрата для нашого міста і нашої країни», – цитують у пресслужбі міськради мера міста Андрія Садового.
Нагадаємо, що Ольга Ільків була зв’язковою головнокомандувача УПА Романа Шухевича, політув’язнена, 14 років провела в радянських концтаборах.
Згадаємо сьогодні також інші епізоди з її біографії.
Взимку 1941 року Ольга вступила в ОУН.
На той момент вона закінчила гімназію та Український інститут для дівчат у Перемишлі, а також брала приватні уроки у соратників Петлюри.
А, зокрема, математику їй викладав міністр ЗУНР Іван Макух.
Після короткого вишколу була нелегально переправлена через «зелену границю» до Львова, де 24 липня 1941 р. скерована у похідну групу на Житомирщину.
Однак, після проведених гестапо арештів членів ОУН у Львові, похід скасували. Відтак Ільків працювала у Головній дирекції Львівської залізниці друкаркою.
На свої документи діставала квитки для оунівців.
До окупації Львова більшовиками навчалася у Львівському медінституті та відвідувала курси косметики.
З 1942 р. — провідниця жіночої мережі ОУН Львова. 27 квітня 1943 року Ольга взяла шлюб у храмі Преображення Господнього у Львові з Володимиром Ликотою («Данилом»), керівником Стрийського Проводу ОУН.
Чоловік загинув 17 березня 1948 року, але у пари встигло народитися двоє дітей.
Зліва на право Марта Пашківська, Ірина Савицька та Ольга Ільків
На початку 1950 р. Роман Шухевич через Галину Дидик передав для Ольги «штафетку» (зберігається у ГДА СБУ), в якій рекомендував їй переїхати з родиною на Донбас та створити там осередок ОУН.
Та 14 березня 1950 р. (за день до переїзду) «Роксоляна» поїхала до Львова, щоб попрощатися з подругами, але була заарештована співробітниками МДБ.
У 1952 році засуджена Особливою нарадою при МДБ у Києві на 25 років.
Ув'язнення відбувала в Олександровській, Володимирській централях та Іркутській області. Звільнена 6 лютого 1964 року.
Від вересня 1964 р. працювала санітаркою в Львівській обласній лікарні, від 1966 р. — у домоуправі м. Львова двірником, щоб отримати помешкання та забрати дітей з інтернату.
З 1972 р. до виходу на пенсію (1976) працювала у Львівському історичному музеї.
Згодом, у відділі фондів Музею народної архітектури та побуту у Львові (1977—1979), збирала старожитності на Опіллі, зокрема, Ходорівщині.
На зорі Незалежності Ольга Ільків брала участь в установчих зборах КУН у Києві (1992) та ОУН в Україні (1993).
У 1995—2000 роках — заступник голови Всеукраїнської ліги українських жінок, від 2003 співпрацює у Львівському обласному громадському об'єднанні «Комітет Свободи».
Була учасницею багатьох наукових та виховних заходів, присвячених Визвольним змаганням українців, брала активну участь у політичному житті України.
Ольга Ільків є однієї з героїнь фільму «Три історії Галичини».
Пані Ольга також авторка низки статей про Романа Шухевича.
А у 2015 році Ольга Ільків презентувала свою збірку вірші "У тенетах двох «закриток»