Цей меморіал — гідний символ шани та вдячності мужньому воїну, який пожертвував своїм життям заради незалежності України.
Дату відкриття обрали невипадково. Саме у вересні 1913 року український авіатор Петро Нестеров уперше у світі виконав «мертву петлю» – фігуру вищого пілотажу, яка згодом отримала його ім’я. Цей елемент зображений і на меморіалі Олександра Оксанченка.
Про це 27 вересня повідомили у 831-й Миргородській бригаді тактичної авіації.
Олександр Оксанченко, відомий в усьому світі як один із найкращих льотчиків, неодноразово вражав глядачів цим елементом вищого пілотажу.
На початку повномасштабної війни він знову став на захист своєї рідної землі, своєї України. 25 лютого 2022 року під час повітряного бою над Київщиною Олександр Оксанченко загинув, прикриваючи наших воїнів та цивільних від російських літаків та ракет.
Ініціатор меморіалу Сергій Швайка, автор його ідеї й реалізації Сергій Шолуха отримали листи-подяки та слова вдячності від доньки полковника Олександра Оксанченка Анни Строїн-Оксаченко та командування 831 Миргородської бригади тактичної авіації.
Олександр Оксанченко народився 26 квітня 1968-го року у селі Маломихайлівка Дніпропетровської області.
Школу Олександр Якович закінчив зі срібною медаллю й вступив до Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені С. І. Грицевця.
Після випуску лейтенанта Оксанченка, як одного з найбільш здібних випускників, залишили на посаді льотчика-інструктора в одному з навчальних авіаційних полків училища. Тепер там, у селі Велика Круча Лубенського району Полтавської області, на честь Героя відкрито меморіальну дошку.
Потім була служба у винищувальному полку ППО в Дніпропетровську. Коли було розформовано й цю військову частину, на довгі роки місцем служби льотчика та його другою малою батьківщиною став Миргород.
Тут за понад два десятиліття офіцер прослужив до посади заступника бригади тактичної авіації з льотної підготовки. Звідси він вирушав на підкорення неба, увійшовши до складу групи пілотажників. Тоді, після Скнилівської трагедії, пілотажна школа через заборону у країні авіаційних показів та авіашоу, була в занепаді. Але якраз у миргородському авіаполку проходили службу видатні українські аси вищого пілотажу полковники Іван Черненко та Федір Тищук, які стали наставниками молодого льотчика Оксанченка. Ну і, безумовно, вирішальною була роль льотчика-снайпера генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова, який відродив пілотажну школу, зібравши з числа найкращих льотчиків-винищувачів групу охочих освоювати вищий пілотаж.
Олександр Якович нагороджений орденом Данила Галицького. Неодноразово представляв країну та займав призові місця в авіаційних пілотажних показах у Великобританії, Угорщині, Румунії, Польщі, Словаччині, Чехії, Данії, Бельгії, Мальті.
Ним захоплювались авіатори усього світу… Українець, який став найкращим льотчиком-винищувачем у світі…
Більше ніж дві тисячі льотних годин, тріумфальні польоти на авіашоу – SIAF, The Royal International Air Tattoo, International Airshow-2017, Czech International Air Fest… Його почерк та стиль виконання фігур вищого пілотажу тепер знає весь світ.
Останній виліт аса відбувся 25 лютого 2022 року.
До того часу полковник Олександр Оксанченко встиг дослужити до граничного віку перебування на військовій службі — він звільнився у запас у 50 років у 2018 році.
З нальотом понад 2000 годин за плечима, участю в АТО, де буремного 2014 року встиг виконати десятки бойових вильотів, зі світовою славою повітряного аса та орденом Данила Галицького і медаллю «За військову службу Україні» на парадному кітелі. Також на той час Олександр Якович вже став людиною року в Миргороді, отримавши звання почесного громадянина міста, певний час працював депутатом Миргородської міської ради.
Та кривавий світанок 24 лютого 2022 року повернув його до кабіни винищувача. І вже наступного дня, відволікаючи на себе ворожу авіацію, він героїчно загинув у повітряному бою в небі над Києвом.
Указом Президента України №78/2022 захисникові присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Родині авіатора Президент України передав нагороду в День Незалежності України.
Та всі, хто знав Олександра Оксанченка особисто, переконують, що він став Героєм ще за життя…
Вічна пам’ять Герою…