Мовчазне вимирання: найбільша загроза для майбутнього України.
Померли 249 853 людини.
Народилося 73 292 дитини.
Перше півріччя 2026 року в Україні.
3,4 до 1.
Торік було 2,9 до 1, і я сподівався, що гірше вже не буде. Бо то вже було найгірше співвідношення смертності й народжуваності у світі.
Але ні. Цього року помирає ще більше українців, а народжується ще менше.
Українців скоро не стане, а після того не стане й України в нинішньому розумінні.
Ми — єдиний етнос у світі, який буквально зникає на очах на власній території.
Хтось десь бачив якесь особливе занепокоєння з цього приводу на рівні національних органів влади в Україні? Може, було проведено спеціальне засідання уряду або Ради національної безпеки і оборони? Можливо, Суспільне підготувало тематичний марафон чи документальний фільм? Може, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності зі своїм персоналом прийшов із картонкою на площу Франка, щоб привернути увагу до цього питання?
Чи вказується на необхідність рятувати ситуацію в усіх цих нескінченних «бенчмарках» від МВФ і «кластерах» від ЄС, якими вони тероризують Україну й постійно щось від неї вимагають?
На всі запитання відповідь — ні.
Далі…
Головна проблема — у цінностях, точніше — у їхньому скасуванні.
Тривала війна та еміграція молодого населення — значні чинники нашої катастрофи, але не первинні. І до війни в нас смертність удвічі перевищувала народжуваність. Бо головна причина — ментальна й духовна деградація.
Ідеї — це субстанція, яка працює. Толерування перелічених вище ідей та їхнє просування знищують нас буквально й фізично. Під акомпанемент мовчання держави або навіть за її сприяння.
Один із головних показників ефективності президента, уряду, парламенту та всієї владної вертикалі — кількість людей у країні й співвідношення смертності та народжуваності. Це категорична позиція. Бо ми зникаємо…
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»