Зброю надають Данія, Велика Британія, Нідерланди
Україна отримує пускові установки наземного базування та протикорабельні ракети Harpoon для оборони від російського агресора у Чорному морі.
Про це повідомляє Міністерство оборони.
Зброю надають Данія, Велика Британія, Нідерланди.
«Україна отримує пускові установки наземного базування та відповідну кількість протикорабельних ракет Harpoon. Новітню зброю надають Данія, Велика Британія, Нідерланди. До цього процесу долучаться й інші держави», – йдеться у повідомленні Міноборони.
В оборонному відомстві зазначається, що ці ракети будуть обороняти Україну від ворожого російського морського компоненту в Чорному морі.
«За крейсером «Москва» на дно Чорного моря підуть й інші кораблі агресора», – зазначили в Міноборони.
AGM/RGM/UGM-84 «Гарпун» — американська протикорабельна ракета, одна з найпоширеніших у світі. Розроблена та випускалася компанією McDonnell Douglas, в даний час випуском займається Boeing Defense, Space & Security. У 2004 році виробником була поставлена 7-тисячна ракета з моменту введення її в експлуатацію в 1977 році. На її основі була створена ракета для враження наземних цілей AGM-84E SLAM.
"Гарпун" має активну радіолокаційну систему самонаведення та наднизьку траєкторію польоту. Для запуску ракети можуть використовуватися наступні платформи:
"Гарпун" є універсальною протикорабельною ракетою, яка може застосовуватися надводними кораблями, підводними човнами та літальними апаратами. Можливість польоту на наднизькій висоті, активна радіолокаційна головка самонаведення та потужна боєголовка роблять "Гарпун" ефективною зброєю проти надводних цілей.
Існує два варіанти застосування ПКР: пуск по пеленгу та дальності та пуск по дальності. Перший режим застосовується, якщо відоме місце знаходження корабля, при цьому включення радіолокаційної головки самонаведення відбувається на заключному етапі польоту. Такий спосіб дозволяє ракеті довший час залишатися непоміченим для систем ППО/ПРО ворожого корабля. Другий варіант застосовується тоді, коли невідомо точне місце знаходження цілі. В цьому випадку ракета запускається в напрямку ймовірного перебування цілі, а головка самонаведення активізується на початковому етапі польоту і самостійно здійснює пошук цілі. Але в такому випадку противник може виявити випущену по ньому ракету значно раніше, ніж в першому варіанті. Якщо ціль не буде знайдена, ракеті може бути віддана команда на самоліквідацію.