Як київські модельні агенції постачали дівчат для вечірок американського мільярдера.
В оборудках брали участь місцеві модельні агенції.
У кількох мільйонах файлів американського бізнесмена Джеффрі Епштейна містяться не лише секрети політичних ігор, згадки про Трампа, Клінтона чи путіна. У цих документах — десятки особистих історій українських дівчат. Їх описують як товар, заманюють у пастку секс-бізнесу, дають принизливі прізвиська. Деякі з них у листуванні створюють враження прихильності до Епштейна й просять ще більше «роботи» на вечірках по всьому світу.
Журналісти Texty.org.ua переглянули близько трьох тисяч листів зі згадками про Україну, щоб розповісти ці особисті історії, які випливли з оприлюдненого масиву даних.
Хоча ФБР намагалося замаскувати персональні дані жертв та окремих учасників вечірок Епштейна, це вдалося не повністю. У десятках листів залишилися згадки про українських моделей із Києва, Львова, Одеси та Херсона. Нам вдалося встановити щонайменше 15 підтверджених моделей, які в період з 2011 по 2019 рік літали на вечірки бізнесмена за гроші.
Тариф у 2019 році за модель на одній із таких вечірок становив 1000 євро. Йдеться про дівчину на імʼя Софія. Водночас невідомо, за який саме період часу виплачувалася ця сума.
Більшість вечірок за участю українських моделей відбувалася в Парижі. На одній із них у березні 2019 року в компанії щонайменше трьох українок перебували досить «солідні» гості. У листі згадуються тодішній премʼєр-міністр Словаччини (імовірно, йдеться про помилку — найпевніше, мався на увазі тодішній міністр внутрішніх справ, який фігурував в інших листуваннях), колишній міністр освіти Франції Жак Ланг, російсько-французький математик Михайло Громов та інші.
На момент цієї вечірки Громову було 76 років, а Жаку Лангу — 80.
Втім, вечірка з політиками була не єдиною того року в Парижі за участю українок. Уже за місяць, у квітні 2019-го, відбулася ще одна. Нам вдалося встановити імена українок, присутніх на ній.
Однією з моделей була 23-річна Христина зі Львова. Її історія досить типова. Провчившись два роки у Варшавському університеті, вона покинула навчання, працювала офіціанткою та займалася моделінгом. Дівчину швидко помітила одна з варшавських агенцій, після чого її запросили на «роботу» до Епштейна. Згодом вона почала регулярно літати на його вечірки до Нью-Йорка та Парижа.
З часом між дівчиною та Епштейном завʼязалися доволі близькі стосунки. Ми виявили близько десятка особистих листувань Христини з Джеффрі. Вони часто спілкувалися відеозвʼязком. У проміжках між зустрічами Епштейн постійно просив Христину надсилати сексуальні відео: «Тобі вирішувати, наскільки сміливою ти хочеш бути у своєму відео. Я чекаю».
У своїх листах Христина писала до Епштейна з теплотою. Вона називала сексуального злочинця «милим слоненям Епштейном», бажала спокійного перельоту: «Спокійного польоту. Я йду вже спати! Цілую ;)».
В одному з останніх повідомлень дівчина знову називає його милим: «Чому Джеффрі такий милий зі мною :))))) зазвичай люди не бувають милими».
Сам Епштейн також демонстрував прихильність до українки. Він надсилав їй статтю New York Times про шкоду антибіотиків, допомагав із візою, оплачував водійські курси та навіть рекомендував книжку — «Багатий тато, бідний тато».
Після цього листування помічник Епштейна Леслі Гроф планував купити Христині квитки на ще одну вечірку. На цьому етапі сліди дівчини зникають. Чи поїхала вона на наступну зустріч і чому їхнє листування раптово обірвалося — невідомо.
Хоча Христина, за її власними словами в листуванні, кілька разів бачилася з Епштейном, більшість інших моделей літали на його вечірки лише один раз. Що сталося з ними згодом і чому вони більше «не працювали» з американським бізнесменом — невідомо.
Листування Епштейна з Христиною містить найбільше матеріалів серед усіх українських дівчат. Із цих повідомлень можна зрозуміти, чому інші моделі так прагнули отримати «роботу» в Епштейна.
Щоб потрапити на вечірки, вони називали Джеффрі «гарячішим за Вуді» й наполегливо намагалися домовитися про приватний відеодзвінок. Одного разу одна з українок не змогла приєднатися до такого спілкування, пояснивши це тим, що в неї «піднявся тиск і її відвезли до лікарні».
Ймовірною причиною такої конкуренції були умови роботи в українських модельних агенціях. Христина скаржилася Епштейну на київський кастинг, після якого дівчат відправляли за кордон як «дешевий ескорт».
У центрі мережі агенцій, які підшуковували дівчат з України для вечірок Епштейна, опинилася київська 1Mother Agency. Агенцію повʼязують із французьким скаутом моделей і близьким другом Епштейна Жаном-Люком Брюнелем. За свідченнями колишніх працівників 1Mother Agency, саме Брюнель був її засновником.
Французький вербувальник часто розповідав про свої поїздки до Києва. В одному з листів до співвітчизника він писав: «Я збираюся подбати про своє лібідо. Київ — гарна клініка». У столиці України він також неодноразово зустрічався з Епштейном у люксовому готелі «Хаятт». Одного разу Джеффрі навіть підвищив категорію номера для Брюнеля.
У 2020 році Жана-Люка Брюнеля затримали в паризькому аеропорту за звинуваченням у зґвалтуванні неповнолітніх. У 2022 році він повісився у вʼязниці до початку судового процесу.
Під час одного з кастингів, організованих Брюнелем, українка звернулася по допомогу до Епштейна. За її словами, київська агенція хотіла відправити її на роботу до Китаю: «Я вже в Україні… Моя материнська агенція пропонує мені знову поїхати до Китаю… на два місяці… Я не хочу туди їхати… Там невеликі заробітки (хоча це вже щось) і руйнування тіла…».
Ще з кінця 1980-х років іноземні медіа публікували розслідування про агенції Брюнеля та їхню участь у торгівлі людьми. Проте ані суспільний резонанс, ані лист українки з проханням про допомогу не вплинули на стосунки між Епштейном і Брюнелем. Вони продовжували зустрічатися, зокрема й у Києві, а Брюнель і надалі використовував свої модельні звʼязки для пошуку українок на вечірки.
Водночас 1Mother Agency була не єдиною українською агенцією, згаданою в листуванні Епштейна. Інша київська агенція — Faces Models — двічі фігурує в повідомленнях до бізнесмена: «[Імʼя невідоме] зустрічається з Faces Models у Києві. Вона попросила вас вибрати тих моделей, які вам подобаються, через їхній сайт або через Інстаграм».
Faces Models і досі працює в Києві. У листуванні згадуються й інші вербувальники в Україні, однак ФБР приховало їхні імена та персональні дані.
Попри те що деякі дівчата усвідомлювали, куди і навіщо їдуть, інші навіть не здогадувалися, що потрапляють у пастку секс-бізнесу.
Про це свідчить листування за квітень 2018 року з темою «Київський відбір». Анонімна особа надсилає Епштейну інформацію про так звану «суперсвіжу» 19-річну українку невисокого зросту з непоганим знанням англійської мови.
На цей лист Епштейн відповів коротко: «Що вони знають про мене?». «Нічого», — відповів анонім і додав: «Я сказав, що це кастинг у Парижі. Я надішлю тобі листа з 11 кандидатками, а ти скажеш, що мені можна про тебе розповісти, щоб у мене не було проблем».
Як випливає з цього листування, не всі дівчата розуміли, що їх везуть як секс-працівниць. Київські вербувальники, які безпосередньо працювали на Епштейна, часто не говорили правди. Спершу вони зваблювали дівчат обіцянками карʼєри в найкращих модельних агенціях світу.
Дівчат обирали з каталогів, наче нові автомобілі: «19 років, з Одеси. Я попросив її прийти в бікіні», «Оксана, 22 роки, Україна. Її нове прізвисько — Сквірт», «Склади список усіх кандидаток та їхній рейтинг із фотографіями», «Я намагаюся знайти квіточку для тебе, українка, 20 років, вона вже не така струнка, але гарне личко», «Ця дівчина — ще одна втрата мого часу», «Модель із Києва. Дуже гарна, але може бути неслухняною».
Це лише невелика частина того, як вербувальники під опікою Епштейна поводилися з дівчатами. Киянки, львівʼянки та одеситки шукали професійного зростання і красивого життя в модельних агенціях Нью-Йорка чи Парижа — агенціях, яких насправді не існувало. Насправді ж дівчат відбирали як товар для сексуальних утіх.
Навіть якщо для частини українок такі поїздки були усвідомленим вибором, після оприлюднення файлів з їхніми іменами та прізвищами їхня модельна й будь-яка публічна карʼєра фактично завершилася.
Христина, яка так часто спілкувалася з Епштейном, видалила всі свої сторінки в соцмережах. Інші українські моделі, існування яких нам вдалося підтвердити, також знищили свій цифровий слід: ні акаунтів, ні оновлених профілів на сайтах агентств.
Можна лише здогадуватися, скільки ще таких дівчат у пошуках красивого життя сьогодні летять на «модельну» роботу до Китаю, європейських столиць чи на американські острови. Ми не можемо точно сказати, скільки з них обмануті, а для скількох елітна проституція стала свідомим вибором. Проте замість великих статків, слави й карʼєри вони отримують кілька тисяч доларів за разову послугу, публічне забуття та ризики для здоровʼя.