Команду Володимира Зеленського і соратників Віктора Медведчука під куполом Верховної Ради об'єднує спільний "язик".
"Слуги народу" і "Опозиційна платформа – За життя" знову протягнули через освітній комітет законопроєкт про навчання іноземних студентів російською мовою. Цього разу – під номером 5727.
Аналогічний законопроєкт №3717 тричі розглядався на цьому комітеті та рік тому був зі скандалом провалений у сесійній залі. Але лобісти "русского міра" не можуть заспокоїтися і ширять усе нові фейки про те, як Україна страждає без російської мови у вишах і втрачає студентів із країн Азії, які, мовляв тільки й мріють, щоб їх навчали російською.
Хоча статистика свідчить про інше. Число іноземних студентів в Україні невпинно збільшується і вже перевищує 70 тисяч.
Причому близько 80% з них (а на перших курсах – близько 90%) – з-за меж колишнього СССР, і до навчання в Україні не знають ні української, ні російської. Решта переважно з Закавказзя і Середньої Азії, і російська для них також не є рідною.
За чинним законодавством студенти можуть навчатися або українською (сприяючи поширенню української мови у світі), або англійською (міжнародною мовою освіти й науки). Окремі дисципліни можуть читатися іншими мовами ЄС.
Чому ж у Києві чи Ужгороді іноземці залюбки навчаються українською чи англійською, а в Харкові студентів із тих же країн навчають російською? Бо справа не в студентах, а у деяких викладачах і ректорах, які, не бажаючи змінюватися самі, хочуть змінити закон під свої русифікаторські звички.
На вчорашньому засіданні 8 з 12 членів освітнього комітету проголосували за русифікаторський проєкт. Це 7 "слуг народу" – Сергій Бабак (голова комітету), Володимир Воронов, Юлія Гришина, Ольга Коваль, Сергій Колебошин, Валерій Колюх, Олена Лис – та представник ОПЗЖ Олександр Лукашев.
Решта членів комітету виступили категорично проти законопроєкту. Це Ростислав Павленко ("Європейська Солідарність"), Наталія Піпа ("Голос"), Роман Грищук ("Слуга народу") й Іван Кириленко (ВО "Батьківщина").
Тепер "Слуги народу" із ОПЗЖ намагатимуться протягувати це рішення на пленарному засіданні. І знову, як і рік тому, перш за все від нашої з вами активності залежить, чи вдасться їм це зробити.