В Україні склалася безпрецедентна ситуація, через яку галузь втрачено 120 млрд грн.
Через масове ухилення від сплати податків — зокрема через заниження зарплат і дроблення бізнесу на фізичних осіб-підприємців (ФОП) — за чотири роки фудритейл міг «заборгувати» бюджету не менш як 120 млрд гривень.
Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу») після наради, на якій розглядали питання оподаткування цієї галузі. «Ситуація — безпрецедентна», — наголосив нардеп.
У фудритейлі зростають обсяги реалізації, але середні офіційні зарплати є одними з найнижчих — 7,6 тис. грн (при середній по Україні — 28,9 тис. грн).
Втрати бюджету від несплачених податків і внесків через низькі зарплати у 2021–2025 роках могли перевищити 120 млрд грн.
«Ринок із величезними оборотами демонструє мізерні офіційні зарплати — це системна проблема, а не випадковість», — констатує Гетманцев.
Нардеп назвав практику мінімізації податкових зобов’язань у фудритейлі системною. Через це у 2025 році бюджет може втратити від 2,5 до 4 млрд грн лише з ПДВ, зокрема тому що:
73% компаній у 2024 році не досягли середнього рівня сплати податку на прибуток (0,39%);
половина платників не показує реальний рівень сплати ПДВ.
Найпоширенішою хитрістю серед учасників української галузі громадського харчування є дроблення бізнесу. Внаслідок цього з 83,9 тис. суб’єктів господарювання 79,8 тис. виявилися ФОПами, з них:
більше половини — на спрощеній системі;
26% — «сплячі».
Гетманцев назвав це свідченням масового використання схем «дроблення» бізнесу. Наприклад, коли великі торговельні мережі реєструють кожен магазин як окремого ФОПа, внаслідок чого:
занижується база для нарахування ПДВ і податку на прибуток;
працівники оформлюються неофіційно;
зарплати виплачуються «у конвертах».
«Класична модель — коли сотні магазинів оформлені як десятки ФОПів. Це пряме ухилення, але формально все виглядає законно», — наголосив голова податкового комітету Ради й навів два приклади таких мереж.
«Маркетопт»
Виявлено понад 60 ФОПів, через які працює мережа.
Розрахункові втрати бюджету лише за цими суб’єктами — понад 1,1 млрд грн, потенційно — до 4,3 млрд грн + 0,9 млрд грн ЄСВ.
Середня офіційна зарплата — 8 282 грн, реальна — понад 28 900 грн.
«ТАНО»
128 магазинів і жодної юрособи, лише ФОПи.
Потенційні втрати бюджету — до 800 млн грн.
Середня зарплата — 5 359 грн, що значно нижче реального рівня.
Держава недоотримує мільярди гривень податків і соціальних внесків.
Добросовісні компанії втрачають конкурентоспроможність через «сіру» економіку.
Спотворюється конкуренція: ті, хто працює «в білу», мають вищі витрати, ніж мережі, що ухиляються від сплати податків.
На цьому тлі Гетманцев закликав Бюро економічної безпеки та Державну податкову службу зупинити практику «дроблення» бізнесу у великих мережах. Також нардеп анонсував ухвалення найближчим часом конкретних рішень за результатами наради.