Ніколи такого не було й от це сталося знову. Перевертні у білих халатах ницо вбивають воїнів-Героїв, які пройшли пекло фронту.
Військовослужбовця 95 Окремої десантно-штурмової бригади за позивним "Фізрук" вчора (17.VII.2023) не стало. Він від початку повномасштабного вторгнення служив добровольцем, пройшов низку важких боїв.
За словами побратима, який назвався Костянтином, друг "Фізрук" – досвідчений розвідник, ветеран АТО/ООС і висококласний фахівець у галузі аеророзвідки. Але смерть застала його зовсім не на фронті, а у нашій столиці.
Наведу пряму мову, аби стало зрозуміло, як у далекому від лінії зіткнення з російськими окупантами також вбивають наших захисників: «Мого побратима "Фізрука" (Вадима) вбили на території Київської міської клінічної лікарні №4, Солом'янського району, де проходив лікування.
Чотири години він лежав і вмирав на вулиці, ніхто нічого не зробив, аби йому допомогти! Ми марно закликали працівників лікарні виконати свій обов'язок, але були змушені викликати карету швидкої допомоги, яка їхала з іншого медзакладу!
І тільки тоді Вадима занесли до приміщення той самої лікарні №4, де (увага!) – замість того, щоби покласти у відділ реанімації, прив'язали його до ліжка. За 16 годин було офіційно оголошено, що "Фізрука" застала "раптова смерть"! Як таке могло статися та чому його кинули вмирати?».
Дійсно, а як таке могло статися у відносно мирному Києві? Адже прибула на місце події слідча група також констатувала "раптову смерть" без уточнення, хто її спричинив.
Сподіваюся, що ця трагедія – одинична. Проте знаючи почесну халатність вітчизняних лікарів, стає моторошно від думки, що аж ніяк не одинична, просто ми багато чого не знаємо.