Український літій: які перспективи видобутку?
Про поклади літію в Україні, увага до яких прикута з огляду на розробку угоди про копалини з США, уперше заговорили наприкінці 1970-х років. Його знайшли біля села Полохівка на Кіровоградщині. Полохівське родовище - єдине в Україні, досліджене за сучасними стандартами. Розвідки всіх інших родовищ проводилися ще за часів СРСР. Самого ж видобутку літієвої руди в Україні ніколи не було.
Жителів у Полохівці нині одиниці. Село занепадає. Повторити його долю ризикує ще одне село, яке знаходиться біля родовища, - Копанки. Закинутих хат стає дедалі більше, а жителів - менше. Приміром, зі слів місцевих, торік тут народилася лише одна дитина. «Я у 1976 році поступив на роботу сюди. Як у бухгалтерію записувався, то дівчата ще сміялися: у колгоспі я був 400-м. А зараз немає і ста, мабуть, жителів - не те, що 400. Тільки похорон і все. Нема ні весілля, нічого, як раніше було», - із сумом розповідає житель Копанок пенсіонер Володимир.
Із Копанок люди повиїжджали через брак роботи. На місці її катма, а їздити в районний центр чи до Кропивницького немає на чому. Рейсовий автобус не курсує вже чотири роки, є лише соціальний, який ходить двічі на тиждень. «У нас немає зв'язку з районним центром. У нас є тільки зв'язок із громадою, із смт Смоліне. Два рази на тиждень в нас курсує соціальний автобус: понеділок і середа. І наші люди добираються в Смоліне, а потім уже кудись. У 2021 році був у нас зв'язок із Кропивницьким, приватні підприємці їздили. Потім один водій помер, а інший не знайшов собі напарника. Так ми залишилися без зв'язку із областю та з районним центром», - розповідає місцева жителька Тетяна. Тож село живе надією на те, що неподалік ось-ось почнуть видобувати літій.
Дозвіл на розробку Полохівського родовища у 2017 році отримало підприємство «Укрлітійвидобування», після чого на місці почалися геологічна розвідка. У період з 2018-го по 2020 роки компанія провела оцінку запасів за міжнародними стандартами (JORC). З того часу Полохівське родовище вважається найбільшим літієвим родовищем в Європі. Адже всі попередні оцінки було проведено ще за часів Радянського Союзу. «Є оцінка мінеральних ресурсів у мільйонах тонн руди. От літієвої руди, за оцінкою JORC, десь близько 40 мільйонів тонн. За оцінкою Державної комісії України по запасах корисних копалин, близько 30 мільйонів тонн», - розповідає колишній головний геолог «Укрлітійвидобування» Богдан Слободян.
Наразі запаси Полохівського родовища дослідили вглиб на 500 метрів. Але в коментарі «Суспільному» директор підприємства Михайло Гейченко повідомляв: деякі свердловини пройшли вниз на 600 і більше метрів, а це може збільшити видобуток. За його підрахунками, якщо видобувати до півтора мільйона тонн руди на рік, родовище можна розробляти 20 років. Утім, поки це лише плани. Активних робіт на родовищі немає, кажуть в Смолінській громаді.
Те, що на Полохівському родовищі не ведуться активні роботи, неабияк непокоїть місцеву владу. У 2023 році депутати селищної ради визнали діяльність «Укрлітійвидобування» незадовільною і такою, що гальмує економічний розвиток громади. «Станом на сьогодні Смолінська селищна рада зацікавлена в інтенсивнішій розбудові цього підприємства. Але будь-яких дій, які б цю інтенсивну розбудову якось доказували, ми не спостерігаємо. Також ми попросили підприємство вирішити декілька соціально значимих для громади питань, які підприємство має змогу вирішити, але станом на сьогодні ми від підприємства нічого не дочекались», - розповідає смолінський селищний голова Микола Мазура.
DW намагалася взяти коментар у «Укрлітійвидобування», але марно. Телефоні номери представників підприємства, які нам вдалося дістати в Смолінській громаді, не працюють. Те ж саме стосується й електронної адреси, яка вказана на сайті компанії. Листи на неї неможливо надіслати.
Проте 19 березня на сайті «Укрлітійвидобування» з'явилася офіційна заява. У ній зазначається, що Полохівське родовище належить українському народові, однак компанія отримала дозвіл, який дає право на його розробку, сплативши за це 119 мільйонів гривень. «Усі процеси відбувалися під контролем державних органів, і правомірність роботи нашої компанії була неодноразово підтверджена в судах, а саме: нами виграні понад 49 судових справ… Ми готові до будь-яких перевірок: як українських, так і міжнародних. Якщо атаки на компанію триватимуть, ми будемо захищати свою честь та ділову репутацію у правовому полі, зокрема і на міжнародному рівні», - говориться в заяві. Відповіді на закиди щодо затягування робіт на родовищі у ній немає.
Однак місцеві жителі, з якими поспілкувалася DW, продовжують сподіваються на видобуток літію на родовищі і насамперед - на створення робочих місць. Водночас дехто й побоюється можливих наслідків видобутку. «Ми не заперечуємо, але у нас одна нагальна проблема: щоб ми не залишилися без води, без доріг, щоб наша інфраструктура розвивалася. І, звичайно, хотілося б, щоб воно, якщо відкривалося, то пошвидше, щоб гроші до бюджету надходили, щоб можна було за ті гроші розвиток територій проводити», - говорить жителька Копанок Тетяна.
Побоюваннями щодо можливого зникнення води розділяє й смолінський селищний голова Микола Мазура: «Останнім часом нам стало відомо про те, що «Укрлітійвидобування» хоче пробити свердловини різної глибини і з цих свердловин використовувати воду для виробничих потреб. Ну, це катастрофа. У радіусі декількох кілометрів, десятків кілометрів може зникнути вода у людей в криницях. Вода і без того зникає. У зв'язку з кліматом і з якимись іншими чинниками у нас в криницях масово пропадає вода, зменшується рівень, висихають ставки».
Заяву щодо впливу на довкілля, зокрема й на водопостачання, компанія публікувала на своєму сайті у жовтні минулого року. У ній повідомлялося про те, що «Укрлітійвидобування» провело процедуру оцінку впливу розробки родовища на довкілля з метою гарантування екологічної безпеки під час видобутку. «Для мінімізації впливу на водне середовище в компанії розробили систему заходів, які включають питання водопостачання та водовідведення, що забезпечуватиме повторне використання шахтної води, знижуючи навантаження на природні водні ресурси. Очисні споруди гарантуватимуть, що стічні води не забруднюватимуть довколишні струмки, річки, водойми та ґрунтові води», - зазначається в заяві.
Загалом в Україні розвідані чотири родовища літієвих руд. Два з них нині знаходяться на тимчасово окупованих територіях: родовище Крута Балка у Запорізькій області та Шевченківське - на Донеччині. Ще два знаходяться у Кіровоградській області: Полохівське та ділянка Добра. Останнє вважається навіть перспективнішим за Полохівське. За словами геолога Богдана Слободяна, ділянка Добра геологічно не вивчена. Але, згідно з дослідженнями, проведеними в радянські часи, вона вдвічі більша, ніж Полохівське родовище, додає він.
На початку березня видання Financial Times повідомило, що ірландська компанія TechMet, яка частково належить уряду США, зацікавлена в розробці ділянки літієвих руд Добра в Кіровоградській області та планує взяти участь у майбутньому конкурсі для отримання дозволу. Інвестиційним партнером TechMet у цьому проєкті є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа. За даними видання, це може бути одним із перших проєктів у межах угоди про корисні копалини між США та Україною - за умови, що її таки підпишуть.