Коли державна компанія (умовно назвемо так ПАТ УГВ) протягом короткого проміжку часу чотири рази приїжджає зі столиці в обласний центр, організовуючи круглі столи, семінари та зібрання журналістів, це свідчить тільки про одне – ну дууууууже велику зацікавленість.
Цією зацікавленістю в даний момент є 1,1 млрд грн, які держава в особі УГВ запланувала витратити на зростання кількості видобутого газу шляхом гідророзривів пластів (ГРП).
Технологія, м’яко кажучи застаріла, й без належного екологічного моніторингу небезпечна для довкілля й мешканців видобувних регіонів. Проблема порушення герметичності резервуарів питної води внаслідок землетрусів при виконанні ГРП, хімічний склад реагентів, з яких понад 20 – мутагенні, понад 200 – токсичні для всіх без винятку живих організмів.
Чому державна компанія збирається впроваджувати застарілі технології ГРП збагаченою токсичними реагентами питною водою за рахунок коштів платників податків, знищуючи все живе під землею, і над землею... На жаль, відповіді ми не отримали.
Можливо, саме через це видобувна компанія ППС (Полтавська газонафтова компанія) не викладає звіт за 10 ГРП, які вона виконувала на 103 Руденківській свердловині в Новосанжарському районі.
Також «Останній Бастіон» і полтавську громадськість цікавить звіт за 6 тис. тонн хімічного реагенту, які ППС закачала для виконання ГРП. Зокрема, куди компанія поділа 2 тис. тонн реагенту після завершення робіт? Які це були реагенти? Яким чином вони вплинули (і впливають) на людський організм через питну воду й ґрунт.
Якщо з ППС «дело ясное, что дело темное», то УГВ приїхало разом з «ІНЦІАТИВОЮ ПРОЗОРОСТІ». На ньому показувало нібито звіт за 2015 рік. Принаймні так було зазначено в буклетах і презентації. Щоправда, вся прозорість зійшла нанівець уже з першої доповіді й презентації, де замість звіту за минулий рік, компанія вставила звіт за 2013-ий. Експерт із енергетики й екології Геннадій Сікалов завважив і на інших розбіжностях. Зокрема він зазначив, що в Україні за офіційною інформацією є 580 спецдозволів на видобуток нафти, газу, зокрема, метанових покладів шахт і шельфу Чорного моря. Тоді як УГВ навмисно подало в звіті 410 облікованих родовищ, приховавши ще 170, підкреслив фахівець. Він також звернув увагу на порушення УГВ права доступу до публічної інформації та приховування її.
На зауваження громади щодо розбіжностей звіту в часі, представники заявили, що минулорічний звіт буде. Але пізніше.
Через штучно створений звіт, склалося враження, що УГВ приїхало не з діалогом, а зі своєю рекламно-претензійною компанією. Доповіді компанії мали на меті показати їх у вигідному світлі. Обраний на захід модератор уводила в бік питання громади. Найцікавіші моменти дискусії ми скомпонували у відео сюжет, з якого можна зрозуміти позиції обох сторін.
На думку «Останнього Бастіону», представники УГВ вчергове замилювали очі полтавцям через зібрані місцеві ЗМІ. Останніх традиційно кілька разів частували обідом і кавою, дали їм буклети з «потрібною» інформацією. Багато з мас-медіа пішли, не дочекавшись основного питання – обговорення ГРП. Його компанія вставила в програму останнім, забивши основний час різного роду «прозорими» звітами, презентацією світових фондів, кава-брейками тощо.
Власне, УГВ так і не презентувало найдискусивнішого питання про виконання ГРП на Полтавщині.
Заступник виконавчого директора з видобутку УГВ Юрій Нагорняк відмовився обговорювати це питання, бо «не бачить змісту». За його словами, «УГВ прийшли не торгуватися, а присутні фахівці й представники громади зацікавлені забрати родовища УГВ на користь певних бізнес груп». Після цього менеджери УГВ гуртом покинули залу засідання, фактично, показавши свою некомпетентність.
Без відповіді залишилися питання «Останнього Бастіону»,журналістки Людмили Кучеренко, членів «Народної ради міста Полтава», енергетичного експерта Геннадія Сікалова. Вони наголошували на необхідності екологічного моніторингу перед проведенням ГРП, як це робила авторитетна видобувна компанія «SHELL» (в Угоді про СРП враховані
$10 млн. на екологічний моніторинг при ГРП), про збереження герметичності пластів питної води, про сплату 5% рентної плати тощо.
Це свідчить тільки про те, що крапку в історії з ГРП в Полтавській області ставити зарано. А отже, можливо, УГВ удостоїть Полтаву ще одним візитом. Тоді, маємо надію, менеджери знайдуть у собі сили підготувати звіт за 2015 рік і врешті пристануть на діалог про гідророзриви. Одне відомо, що опонувати полтавській громаді й «Останнього Бастіону» буде вкрай важко. Тим паче, що наше видання провело опитування мешканців міста, району й області. Цікавилися їхньою позицію щодо видобутку газу шляхом ГРП. Думки полтавців – у сюжеті.