Археологи мають підтвердження існування селища скіфського часу на Інститутській горі у Полтаві.
Нещодавно фахівці Полтавської археологічної експедиції ДП «НДЦ «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України завершили розкопки в історичному центрі Полтави, по проспекту Першотравневому.
Матеріали цьогорічних досліджень підтверджують і значно розширюють джерельну базу для вивчення давньої історії Полтави та більш широкого регіону Дніпровського лісостепового Лівобережжя.
Науковці отримали підтвердження існування селища скіфського часу на Інститутській горі, що попередньо датується VI ст. до н.е.
Доба Середньовіччя представлена житловими та господарськими комплексами часу панування племені сіверян і княжої Русі — коли літописна Лтава досягла свого найбільшого розквіту.
Досить рідкісним стало виявлення житла другої – третьої чверті ХІ ст. та комплексу господарських ям цього часу, що спростовує попередні твердження про запустіння Лтави після погрому сіверян на початку ХІ ст. дружинами Київських князів.
Сліди цієї військової акції були зафіксовані в цьогорічних дослідженнях.
Більш широко представлені знахідки ХІІ – першої половини ХІІІ ст. До цього часу, крім кераміки, належить виразна колекція виробів із заліза та мідного сплаву: це речі побутового призначення, зброя, прикраси.
На особливу увагу заслуговує виявлення косторізної майстерні. Про жваві економічні зв'язки Лтави свідчать знахідки амфорної тари та довізного столового посуду з Візантії.
У невеликій кількості виявлені комплекси та знахідки після монгольського часу. Значний масив артефактів та об’єктів належить до ранньомодерної доби. Зокрема, отримані матеріали для розширення знань про історичну топографію Полтави.
Відповідно до історичних джерел, ділянка, на якій проводилися дослідження, знаходилася на перетині володінь полкового писаря Демяна Беньковського, полкового судді Григорія Сахновського та генерального обозного Семена Кочубея. На користь цього свідчить значна кількість речей пов’язаних із побутом заможних містян.
Так на увагу заслуговують залишки житлової споруди, датованої попередньо, кінцем XVII початком XVIII ст. В її заповненні окрім місцевих гончарних виробів, виявлено значну кількість іграшок, в тому числі й імпортного походження (Нідерланди).
У культурних нашаруваннях знайдено виразну колекцію виробів з глини, нумізматичних знахідок, виробів із заліза, турецької порцеляни та люльок з території османських володінь у Болгарії та Малоазійських центрів.
Також зібрані цікаві матеріали, що ілюструють побут полтавців у ХІХ – початку ХХ ст. Серед них на особливу увагу заслуговують знахідки традиційних українських «пасківників» – форм для випікання великоднього хліба.
Автор – Юрій Пуголовок
Кандидат історичних наук,
заступник голови Правління ВГО «Спілка археологів України»