УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ ДИТИНИ

ЩО ДОЗВОЛЕНО ТА ЗАБОРОНЕНО БАТЬКАМ

Майнові відносини всередині родини здатні як покращити стосунки між її членами, так і ускладнити їх.
Тому, користуючись своїми правами, слід не забувати про їх межі та регламентований законом порядок.

Згідно із Сімейним кодексом України, батьки вправі здійснювати управління майном своєї малолітньої дитини без спеціального дозволу. Проте дорослі зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, то батьки здійснюють управління майном з урахуванням цих потреб.

Разом із тим є дії, які батьки не можуть вчиняти без дозволу органу опіки та піклування:

1. відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
2. видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
3. вчиняти правочини щодо:

• об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений цей об’єкт, власником або користувачем якого є малолітня дитина;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу, пайового фонду юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості або іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони на відчуження такого майна лише у випадках, визначених статтею 177 Сімейного кодексу України.