Навіщо росії громадяни КНР на окупованих територіях?
У тимчасово окупованому Луганську може з’явитися приватна китайська школа. За повідомленням пропагандистських ресурсів, група активістів із Китаю планує відкрити навчальний заклад для своїх співгромадян, який працюватиме за російськими освітніми стандартами. Мовляв, у Китаї середня освіта платна і доступна лише за конкурсом, а на окупованій частині Луганщини, де діє створене росією угруповання «ЛНР», вона буде значно дешевшою.
Про це повідомляє «Радіо Свобода».
Повідомлення про відкриття китайського коледжу на 300 учнів почали з’являтися у російських ЗМІ, після чого їх поширили місцеві телеграм-канали. Риторика така: «Іноземці вивчатимуть російську мову та основи майбутніх професій, а потім зможуть вступити до російських вишів». Китайці начебто вже шукають відповідне приміщення та реєструють юридичну особу в Луганській області. Щоправда, за яким законодавством вони це роблять, незрозуміло.
Інформації про ініціативу небагато. Із повідомлень, які поширюють пропагандистські ЗМІ, можна зробити висновок, що учні майбутнього коледжу вже мають бути частково інтегровані до російськомовного простору, адже навчання іноземців регламентується особливими нормами. Зокрема, діти іноземних громадян повинні мати базові знання російської мови: якщо вони не проходять тестування, їх не допускають до навчання.
РФ не вперше наголошує на освітніх зв’язках із Китаєм: кілька місяців тому в пропагандистських ЗМІ повідомляли, що кількість жителів КНР, які хочуть здобувати вищу освіту в росії, зросла удвічі за останні шість років.
Ідея відкриття китайського коледжу в окупованому Луганську на перший погляд виглядає абсурдною: 14–16-річні громадяни Китаю мали б переїхати в зону воєнних дій, щоб навчатися там кілька років. До того ж Китай визнає територіальну цілісність України.
Втім, президент громадської організації «Ліберально-демократична ліга України», експерт зі Східної та Південно-Східної Азії Артур Харитонов каже, що з офіційними заявами Китаю все складніше, адже китайська система працює по-іншому. Усе це свідчить про непряме визнання окупації: «Заяви МЗС КНР є заявами нижчого рівня, тому що, згідно з китайським законодавством, вищою формою закону є Сі Цзіньпін та його слова, думки. Тобто ми говоримо про тоталітарну систему, де слово верховного лідера має найвище значення. І коли Сі Цзіньпін заявляє, що він, наприклад, підтримує вибори в росії, що Китай визнає ці вибори, коли Сі Цзіньпін підписує з путіним декларації про те, що вони поважають російську конституцію чи інші речі – все це говорить про непряме визнання окупації», – коментує Харитонов.
«Я маю величезні сумніви, що китайці хочуть їхати на окуповані території Луганщини, щоб здобувати середню освіту. У Китаї дійсно є проблема з конкуренцією за якісну освіту, але точно не йдеться про окуповану Луганщину. Це означає, що в цій історії є якісь підтексти», – зазначає Артур Харитонов.
У тому, що створення навчального закладу малоймовірне, переконаний і політолог, директор «Агентства розвитку Приазов’я» Костянтин Батозський. На його думку, такі заяви – не більше ніж пропаганда в стилі «новин завтрашнього дня», які продукують окупанти: «От дивишся їхні новини – там ніколи не кажуть про те, що сталося сьогодні. Там кажуть, як буде класно завтра і годують людей обіцянками, цифрами, що на 300% щось покращать, на 200% поглиблять і на 500% збільшать. Це абсолютні фейки, які нікого ні до чого не зобов’язують. Їм просто важливо час від часу робити такі речі в інфопросторі», – розповідає він.
Експерт зі Східної та Південно-Східної Азії Артур Харитонов стверджує, що подача новини про відкриття коледжу для китайців у Луганську – «беззаперечно, дешева пропаганда», але помилково думати, що вона не має підґрунтя.
Противник зацікавлений у нормалізації окупації та здобутті міжнародного визнання її факту. Для цього на окупованих територіях періодично з’являються громадяни Китаю, Північної Кореї або інших країн, вважає Костянтин Батозський.
«Усе це робиться виключно з однією метою: довести світу, що це вже назавжди стало частиною росії», – каже директор «Агентства розвитку Приазов’я».
Втім, за його словами, реальної присутності тисяч китайців на окупованих територіях не спостерігається. Натомість там є робітники з Середньої Азії, які працюють на будівництві: «Це викликає обурення у місцевих, тому що фактично ці люди забирають роботу в тамтешнього населення. І окупант таким чином дуже ясно дає зрозуміти, на кого він реально робить ставку і в чому він реально зацікавлений. Окупанти не довіряють містянам, не вважають їх за людей і все роблять так само, як у росії – силами мігрантів із Середньої Азії. Але ж мігранти з Середньої Азії не можуть принести міжнародне визнання. А от якщо там з’являються громадяни більш потужних країн, тоді можна казати, що це вже міжнародне співробітництво», – додає Батозський.
А, на думку Юрія Пойти, під «школою» на окупованій Луганщині може йтися про іншу структуру, яка займається підготовкою дорослих – інженерів і техніків, що беруть участь у спільних російсько-китайських проєктах.
росія намагається поступово залучити китайський бізнес до процесів, які вона розгортає на окупованих українських територіях, каже Юрій Пойта. Це відбувається у своєрідній «сірій зоні»: формально Китай заперечує свою причетність, але й не демонструє чіткої заборони на таку співпрацю.
«Ми бачимо, що навіть відбувалися поїздки представників так званих “керівників окупованих регіонів” на різноманітні ярмарки, виставки на території Китаю. Вони брали участь у них не як фізичні особи, а як “офіційні представники влади”. Тому спостерігається тренд: росія і Китай намагаються так чи інакше інтегруватися за допомогою бізнесу, культурних та індустріальних програм. Вони поглиблюють зв’язки, у тому числі й на окупованих територіях. Тому мовні курси чи мовні школи можуть бути одним із елементів цієї інтеграції», – говорить керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network.
Крім цього, росія активно намагається продемонструвати свою лояльність і «цивілізаційну близькість» до Китаю, копіюючи окремі елементи китайської політики – пропаганду й авторитарні технології нагляду, розповідає Костянтин Батозський. росія почала називати себе державою-цивілізацією, бо так себе називає Китай: «Оскільки росія будує з Китаєм дружбу на віки, то їм потрібно робити якісь акції, показувати китайцям, що вони поважають Китай. І вони багато чого перейняли в Китаю у плані державної пропаганди, стеження за громадянами, наприклад, обмеження інтернету. Тому їм вигідно показати, що десь, у якомусь далекому краї, куди ніколи не доїде жоден китайський дипломат, для Китаю є великі можливості і там треба будувати підприємства за китайські гроші», – пояснює експерт.
Також, за словами директора «Агентства розвитку Приазов’я», росіяни систематично поширюють міфи про інвестиції Китаю у відновлення «Азовсталі», «Азовмашу» та металургійного комбінату імені Ілліча: «Звісно, жоден притомний інвестор ніколи не відбудує ці величезні радянські виробництва, які можна було побудувати лише в СРСР, коли в тебе планова економіка і ГУЛАГ», – каже Костянтин Батозський.
До того ж росія може бути зацікавлена у залученні Китаю до реалізації індустріальних та інфраструктурних проєктів, особливо в тих сферах, де їй не вистачає власних технологій чи ресурсів.
«Будівництво, наприклад, шахт, постачання обладнання або переробка руди й формування високоякісного металу – це виклик. І росії важливо, щоб Китай, який є індустріальним економічним гігантом, надавав технологічну допомогу в тих нішах, у яких росія не має можливостей», – пояснює Юрій Пойта.
«Сама поява китайців в інфраструктурі Луганська, звісно, мене бентежить. Але це має логіку: чим ближче китайці будуть до лінії фронту, тим більше відомостей і даних вони отримуватимуть, – пояснює він. – Ну і, звісно, освоєння інфраструктури Криму, бо Китай має велику мету – підпорядкування Чорного моря з російського боку».
«Хтось може звинуватити мене в конспірології, але ми бачимо, наскільки активно китайці вчаться у росіян. Лише нещодавно контррозвідка СБУ затримала китайських громадян, які намагалися викрасти розробки ракетного комплексу “Нептун”, – додає Харитонов. – Деякі критики стверджують, що “Нептун” китайцям не потрібен. Але так думати – ідіотизм, бо Китай хоче викрасти будь-яку розробку, перевірену боєм. Їм не потрібен сам “Нептун”, вони хочуть бачити креслення, які довели свою ефективність і, можливо, використати їх у розробках для Народно-визвольної армії Китаю».