Кілька годин тому суд ув’язнив непоступливого науковця.
Сьогодні Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді утримування під вартою для відомого на Львівщині пам’яткоохоронця і новоспеченого керівника управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика.
Суд задовольнив клопотання прокуратури і взяв під варту пам’яткоохоронця Василя Петрика з можливістю застави у розмірі 567 тисяч гривень.
Але незадовго до ув'язнення Василь Петрик встиг пояснити причини уваги до нього так званих правоохоронців.
Текст допису науковця на сторінці у ФБ ми публікуємо без суттєвих змін.
Через мою активну пам’яткоохорону діяльність та відстоювання інтересів Миколаївської фортеці, яку цинічно хочуть знищити та розтягнути на пісок, проти мене порушили кримінальну справу, яка не варта «виїденого яйця».
Перше завдання моїх опонентів – через тиск, кримінальні справи змусити мене відмовитись від роботи над документацією щодо внесення Миколаївської фортеці до переліку пам’яток.
Друге завдання – знищити мене як новопризначеного начальника управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської ОДА.
Все дуже просто: я – єдиний очільник цього управління за останні роки, який вийшов з середовища пам’яткоохоронців і готовий активно боротись за збереження кожної пам’ятки, а не домовлятись і погоджувати їхню забудову чи знищення. І всім це добре відомо.
Що відбувається?
У п’ятницю, 11 червня, мені оголосили підозру у нібито умисному вчиненні злочинних дій з метою привласнення державних коштів. Це все наклепи, які не мають нічого спільного з реальністю.
Кримінальну справу відкрили через нібито порушення, які виникли під час реалізації проєкту облаштування історико-культурного парку «Древній Звенигород».
Цей проєкт 2018 року переміг на конкурсі проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися коштом держбюджету за підтримки Європейського Союзу.
Розпорядником коштів, відповідно до рішення департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, було ПП «Белзький мур», директором якого я був з 2013 по 2021 рік.
У грудні 2020 році ми виконали підготовчі роботи на території пам’ятки. Їх складовою було завезення ґрунту.
Справа шита білими нитками і ми доведемо це.
Що відбувається насправді і до чого тут Миколаївська Фортеця?
Єдина причина, чому порушили цю замовну справу, – дискредитувати мене та закрити мені рота у відстоюванні інтересів унікальної для Львівщини пам’ятки – Миколаївської Фортеці.
Найцікавіше те, що замовники справи навіть не ховаються.
Поліція відкрила провадження за офіційним зверненням одіозного Валерія Потюка (директора КП ЛОР «Реставрація та управління замками та палацами Львівщини»), який вже декілька місяців усіма законними і незаконними методами намагається докластись до знищення Миколаївської фортеці.
Річ у тім, що ще 2015 року я був у групі науковців, які розробили паспорт об’єкта культурної спадщини – командно-спостережного пункту Миколаїв-розвадівського передмостового укріплення, що є частиною Миколаївської Фортеці.
Це дало підстави 2017 року внести об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Так почалась наша спільна боротьба за Фортецю.
Основними опонентами є ТзОВ «Західінвест-патнери» – приватна компанія, що має намір влаштувати на місці об’єктів культурної спадщини кар’єр із видобутку піску. Саме на її замовлення Валерій Потюк виконав документацію, якою стверджує, що пам’ятки вже нібито немає.
Щоправда, зробив він це, порушивши дуже багато процедур, і навіть не гребуючи підробкою документів. Останній факт, а саме підробка підпису доктора наук Андрія Гречила на документації, є широко відомим і нині є основою кримінального провадження.
Наголошую: усі заяви пана Потюка до правоохоронних органів з повідомленнями нібито про протиправну діяльність ПП «Белзький мур» і щодо мене особисто є наклепом, і зумовлені виключно намірами усунути усіма способами, зокрема із застосування фальсифікацій та підробки документів, усі перешкоди на шляху до промислового використання державних надр у приватних інтересах, на яких розташовані складові частини пам’ятки історії Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» (охоронний № 2967-Лв).
Це можливо здійснити лише усунувши мене.
Що цікаво, попри те, що кримінальна справа не має жодного стосунку до моєї роботи як начальника управління, підозру мені вручили, зокрема, і як посадовій особі, що є некоректно і є свідченням істинних намірів – дискредитувати мене в очах суспільства.
Я дякую за допомогу і витривалість передусім моїй сім’ї, якій зараз найважче, а також друзям.
Я прошу про підтримку усіх, з ким працював багато років пліч-о-пліч. Лише разом ми зможемо відстояти Миколаївську фортецю і добитись справедливості у розслідуванні кримінальної справи, яку мені «шиють».